Стаття Діна Чемпа для сайту BowlingThisMonth, переклад Ольги Покотило
Чи вдягаєте ви одну й ту саму сорочку, коли йдете у боулінг? Або взуваєте черевики у певному порядку? Можливо, у вас є улюблений шар, на який ви завжди покладаєтеся, коли треба вилізти з біди? Або вам здається, що вашому супернику завжди щастить, особливо у відповідальні та вирішальні моменти, поки ви не можете позбутися від кегель заднього ряду, хоча весь турнір влучаєте в карман?
Коли ми говоримо про удачу в боулінгу (та і в спорті в цілому), то начебто знаємо, що якісь предмети та забобони насправді не мають впливу на наші результати. Але це не означає, що їх можна ігнорувати, коли вони вже стали частиною ігрового ритуалу. Це особливо актуально, коли забобони пов’язані із вашим успіхом. Пощастило сьогодні чи ні – це невід’ємна складова гри, чи є інші способи залучити удачу й використати її як перевагу на своєму боці?
“Ритуали удачі розвиваються, тому що ми віримо, що те, що ми робимо, може вплинути на наші шанси”, –
серіал «Червоточина»
У цій статті ми поговоримо про роль удачі, впевненості та ститистики в боулінгу, згадавши деякі цікаві дослідження, а також запропонуємо деякі способи, щоб вам щастило трохи частіше.
Щасливий випадок чи впевненість?
“Є правила для удачі, і не все є шансом для розумника; удачі можна допомогти вмінням”, –
Балтасар Граціан
Доктор Саллі Лінкенаугер, психолог та старший викладач з Університету Ланкастера в Англії, підозрює, що віра в те, що вам пощастило, насправді змінює вашу гру. Вона використовує термін “позитивне зараження” [positive contagion], щоб описати ефект, коли люди думають, що діятимуть ефективніше при використанні спорядження, яке раніше належало успішному професіоналу.
Щоб перевірити цю гіпотезу, Лінкенаугер провела експеримент з гольфістами-любителями та ключками. Одній групі гравців вона давала для ударів ключки, нічого про них не повідомляючи. Іншій групі дали те саме спорядження, зауваживши, що воно належало професійному гольфісту Бену Кертісу – і той виграв великий чемпіонат із цим набором.
У випадковій групі гравців у гольф завжди хтось буде кращим, а хтось гіршим за інших; низка випробувань та достатня вибірка допомагають усунути упередження щодо навичок, і побачити шаблон. Отже, виявилося, що в групі, де гольфісти користувалися “відомою” ключкою, середній результат виявився на 15% вищим. Оскільки ключки були однакові, дослідниця дійшла висновку, що саме переконання гравців допомогло їм грати краще.
Крім цього, Лінкенаугер вирішила, що віра у “щасливе” спорядження допомагає спортсменам впоратися зі стресовими або хаотичними ситуаціями. Вони знають про існування “переваги”, що має значення залежно від сили стресу. У ситуаціях низького тиску гравець може не перейматися якісним виконанням, а коли тиск занадто високий, це може призводити до заціпеніння й провалів.
Від час змагань гравці, як правило, самі створюють для себе додатковий тиск, намагаючись виступати добре. Цю частину стресу можна компенсувати якраз “щасливим спорядженням” або іншим ритуалом. Доктор Лінкенаугер вважає, що коли гольфісти робили удари, вони переносили частину відповідальності на ключку, яка “робила за них” частину роботи, – і це зменшення відповідальності допомагало їм виступати краще.
Лінкенаугер також виявила, що підвищення довіри завдяки використанню обладнання професіонала не просто зменшує тиск; це також змінює сприйняття. У тому ж дослідженні гольфістів попросили намалювати розмір лунки для гольфу на екрані комп’ютера після огляду цієї лунки з відстані близько семи футів. В середньому гравці, які вважали, що використовують ключку Бена Кертіса, намалювали лунку на 11% більшою, ніж контрольна група. Лінкенаугер припустила, що впевненість відіграє важливу роль у досягненні успіху у всьому, що ви робите, і що використання щасливої ключки змушує гравців у гольф почуватися впевненіше у своїх результатах завдяки зменшенню тиску та сприйняттю того, що лунка “більша”.
Відношення до боулінгу
Спробуймо знайти зв’язок цих ідей із боулінгом. Повторити експеримент, як для гольфістів, на жаль, не вийде, оскільки ми не можемо дати всім один і той самий шар – кожен має власний хват. Можливо було б спробувати із гравцями, що не користуються великим пальцем, сказавши половині з них, що це шар, яким Бельмонте виграв US Open 2020 – але все одно для гравців мали б значення розміри отворів для пальців.
Сприйняття та впевненість
Більш реалістичною, хоча і дуже суб’єктивною, є думка про шар для боулінгу, який сприймається як „гарний шар”. Це сприйняття може виникнути від позитивних відгуків, після перегляду кидків вашого улюбленого боулера, або це може бути шар, рекомендований вам фахівцем прошопа або тренером.
Ви отримуєте шар, розпилюєте його за улюбленим зразком, і під час гри він поводиться надзвичайно добре, збиваючи багато страйків. Вас можуть похвалити інші гравці, чи прокоментувати, як добре рухається ваш шар… і тепер цей шар надає вам упевненості, ви довіряєте йому, як “щасливому шару”, який зменшує вашу тривожність і виконує разом з вами свою частину роботи. Чи стає шар від особливим або щасливим? І так, і ні. Але важливо, чи ви щиро вірите в його удачу.
Зворотний бік – це шар, з яким ви не подружилися; він створює дивні відчуття, ніколи не розкидає кеглі, і можливо, ви не любите сам його колір. Хтось віддає перевагу яскравим різнокольоровим шарам, іншим подобаються однотонні шари темніх кольорів – і що б там не казали, навіть якщо шар оцінюють як кращий на ринку, іноді брак візуальної привабливості робить із нього вашого суперника й ворога на доріжці.
Цей непривабливий або “проклятий” шар може вивести вас зі спокійного плину гри в зону більшого ментального напруження (“Мені потрібно більше тренуватися, щоб цей шар працював”), або в зону байдужості (“Навіщо мені переживати, якщо одразу відомо, що цей шар не вдарить?”). І те, й інше – не той рівень стресу, який потрібен для оптимального виконання. В ідеальному світі ви мусите бути впевнені у кожному шарі свого арсеналу. Якщо у вас є шар (чи шари), у яких ви сумніваєтеся, можливо, вам треба спробувати інший лейаут або інакшу обробку поверхні. Якщо ж шар не підходить для цього – полиште його.
Сприйняття та доріжки
Що стосується сприйняття, то справа не лише в тому, як ви бачите своє обладнання. На сприйнятливу ширину доріжки для боулінгу, розмір пакета або розмір однієї кеглі може впливати ваша впевненість або її відсутність, – як це дослідила Лінкенаугер щодо сприйняття розміру лунки. Якщо ви коли-небудь потрапляли в кризову ситуацію, то знаєте, що це інтуїтивно правильно: з меншою впевненістю все здається меншим. Доріжка здається вужчою (або короткою), вам треба влучити в половину дошки для страйку, а одинична кегля виглядає як голка з відстані 40 метрів. Цей спотворений погляд на умови гри ускладнює гру – тиск піднімається, і ви полишаєте гру в зоні комфорту.
Щоб змінити своє ставлення до гри на позитивне, вам потрібно більше впевненості у своїх уміннях на доріжці. Якщо ви хочете, щоб одиничні кеглі виглядали більшими, зрозуміло, що варто приділити їм більше уваги на тренуваннях, щоб відчувати менший стрес під час добивання. Можливо, вам доведеться переглянути свою спеєву систему, купити нарешті спеєвий шар або вдосконалити техніку. Хочете створити більшу зону гри й мати більший кут заходу в пакет? Можливо, ваш виклик – вивчення стратегії гри та знань з підготовки шара, щоб стати більш універсальними щодо того, як саме ви можете виконувати кидки й змінювати траєкторію шара. Чим більше навичок ви вважаєте “своїми”, тим вища ваша впевненість – а це тримає вас у розслабленому стані та дозволяє повторювати кидки знову й знову.
Якщо ви все це робите, для вас не буде несподіванкою, що краща впевненість – це наслідок вищого рівня ваших навичок. Як каже Семюель Голдвін, “Чим важче я працюю, тим більше мені щастить!”
Але ж буває, що ваша впевненість зникає, коли ви ніби втрачаєте здатність знести всі кеглі, хоча все робите правильно? Може, це той чорний кіт, який перебіг вам дорогу вранці?
Невдале перенесення, або Закон середніх показників
“Я думаю, ми вважаємо занадто великою удачу ранньої пташки, й недооцінюємо невдачу раннього черв’яка”, –
Франклін Д. Рузвельт
Усі страйки рівні, але деякі страйки рівніші за інших.
Не треба бути Оруелом, щоб помітити, що гравці вважають деякі страйки кращими, ніж інші. Якщо ви достатньо грали, то бачили їх різні: і гарні, й погані, й просто потворні. Боулери, як правило, сприймають “потворні й погані” нормально, протестують проти такої “удачі” лише їхні опоненти. Але відчуття, що вам не пощастило, має тенденцію переважати, особливо коли ви добре все виконували, але не здобули винагороди.
Щоб максимізувати свій шанс на страйк, правша має влучити в пакет 1-3. Це створює пристойний відсоток розльоту кегель [carry percentage], що можна обчислити як кількість страйків до кількості влучань у пакет. Саме це число визначає, наскільки “невдалою” була ваша гра в будь-якому наведеному відрізку гри.
Чорний кіт у другій грі
Візьмімо відсоток якісного розльоту кегель 50. Це означає, що кожного разу, коли ви влучаєте в пакет, один із двох кидків закінчуватиметься страйком. Очікується, що для великої вибірки кидків, де ви влучили в пакет, цей відсоток зберігатиметься, отже, зі ста пакетів ви отримаєте 50 страйків. Але, дивлячись на те, де ці страйки відбуваються в межах 100 кидків, ми не побачимо тенденцію “страйк, дев’ять, страйк, дев’ять, страйк” упродовж усієї вибірки. Ви знайдете серії страйків – може, 7, 8 чи 9 підряд, та серії дев’яток чи вісімок – пакетів, які не дали страйку. То як виглядає ваша удача у типовому турнірі?
У першій грі ви 10 разів влучили в пакет, отримали “семерипл” і три спеї. Це гарна гра; тут не було ніякої удачі. У другій грі ви влучили в пакет 12 разів, але здобули лише три страйки та 9 спей. Ого, як сильно вам нещастить! Ваш розліт кудить зник, хоча всі інші гравці на вашій парі продовжують класти страйк по страйку. В останній грі ви робите якісь поправки, влучаєте в пакет 10 разів, збираєте два трипли. Отже, в цілому ви фінішували непогано, і якщо інші гравці втратили свою точність (чи удачу), до вас вона повернулася. Дія чорного кота зачепила лише другу партію.
Коли ж ви подивитеся на всі три партії, то побачите, що з 32 кидків у пакет ви отримали 16 страйків – і це ваш звичний відсоток розльоту. Ви можете продовжувати твердити, що друга гра була “невдалою” з точки зору середнього результату, але тоді вам доведеться визнати, що інші дві партії вам на диво пощастило – з незрозумілих причин. Зрештою, ви визнаєте, що грали як звичайно, бо відсоток страйків до пакетів не змінився.
Отже, щоб покращити середній показник, вам не потрібно більше «удачі», щоб здобувати більше пакетів – вам треба збільшити відсоток вдалих розльотів. Як це зробити – тема іншої статті, але пам’ятайте, що закон середніх показників завжди буде панувати над будь-яким почуттям почуття удачі чи нещастя.
Заключні думки
Ваша віра може вплинути на те, що сприймається як удача, як добра, так і погана. Якщо ви вважаєте, що граєте цього разу зі спеціальним шаром, ви будете впевнені, що він вам допомагає – і він справді зменшить стрес, а вам стане комфортніше. Логічним висновком буде використання лише тих шарів, яким ви довіряєте. А коли мова заходить про гру, де ви відчуваєте “прокляття” і не можете розкидати кеглі, згадайте про те, що буде гра, де страйки падатимуть самі, бо закон середніх значень завжди перевершить випадковість.
Удачі та високих результатів!
Список літератури
1. Lee, C, Linkenauger, SA, Bakdash, JZ, Joy-Gaba, JA, and Profitt, DR 2011, “Putting Like a Pro: The Role of Positive Contagion in Golf Performance and Perception”, PLoS ONE, vol. 6, no. 10, e26016. http://doi.org/10.1371/journal.pone.0026016
2. Miller, J, Sanjurjo, A (2018). “Momentum Isn’t Magic—Vindicating the Hot Hand with the Mathematics of Streaks”. [online] Scientific American. Available at: http://www.scientificamerican.com/article/momentum-isnt-magic-vindicating-the-hot-hand-with-the-mathematics-of-streaks. Accessed October 20, 2020.
3. Through the Wormhole TV Series: S05 Ep2 Is Luck Real? The Science Channel. Air date Mar 12, 2014.
