Струнні пінсеттери: вперед, у минуле

String pinsetters

Стаття Фреда Гроу для International Bowling Industry Magazine, грудень 2020, довільний переклад Ольги Покотило, відео Qubica AMF.

Чи стануть струнні машини звичною справою?

З погляду власника клубу

Виходячи з чисел, струнні пінсеттери є майже безальтернативними для власників клубів. Коли Девід Брін переобладнав свій клуб на 20 доріжок три роки тому, його машини вільного падіння “функціонували бездоганно – фантастичне обладнання”.

Щодо вартості струнних машин порівняно з машинами вільного падіння: Майже ніякої різниці.

Встановлення й налаштування: Двоє чоловіків можуть підняти й встановити струнний пінсеттер.

Вартість деталей: Незрівнянна. У струнному пінсеттері лише 60 рухомих частин, тоді як у машинах “вільного падіння” – близько тисячі.

Кеглі: “Вони не обертаються [в машинному колесі], як у пінсетерах вільного падіння, де їх 20 штук. Але я помітив, що замінюю не всі 10 кегель в комплекті, а лише ті, що в перших двох рядах. Грубо кажучи, десь удвічі більше обслуговування для струнних машин.

Електрика: Споживання електроенергії скоротилося на 30% загалом. Сказати точно важко, оскільки в рахунку вказані витрати всієї будівлі без деталізації.

Час на навчання персоналу: Для базової роботи з машиною – близько 15 хвилин. Для детального вивчення роботи – одна година.

Обслуговування: Вражаюча різниця. Щоранку менеджер перевіряє, чи все працює коректно – приблизно хвилину на машину. І нам більше не потрібен механік.

Коли я переобладнав клуб у Мілфорді, я подивився, скільки коштує робота механіка, скільки я щороку витрачаю на запчастини, на мої рахунки за електрику. Коли я склав ці цифри докупи, – включно з тими ночами, коли всі доріжки завантажені й за пінсеттерами повинен детальний нагляд, – це десь 6000 доларів на місяць. Це ті кошти, які зараз мені заощаджують струнні машини, –

Девід Брін, власник клубу

Брін вважає, що переобладнання не коштувало йому нічого, оскільки він зробив це на виплат, і щомісячний платіж покривається заощадженими коштами.

З погляду гравця

Дитячі бортики й підсвітка були інноваціями, які всім сподобалися. Публіка була зачарована, власники заробляли гроші. Невдоволених не було.

Але зі струнними машинами все не так. У струнних пінсеттерів “маска” знаходиться там, де ми звикли бачити свіп, і вона закриває перевстановлення кегель від гравця. І навіть хоча в цілому це виглядає як гарна ідея, вона викликає скептицизм і навіть ворожість, яку пуристи від боулінгу висловлюють на адресу струнних машин.

Ось деякі коментарі (з різних сайтів):

  • Мій місцевий клуб переобладнав доріжки на струнні. Чесно, звучить жахливо.
  • Спочивай з миром, улюблений клубе. Не можу уявити, щоб клуб, який серйозно ставиться до боулінгу, так із нами вчинив.
  • Я б не сказав, що я суворий традиціоналіст, але думаю, що кеглі на мотузках – це суперечить духу гри в самій її основі.
  • Як механік пінсеттерів я вважаю їх дурними. Як гравця вони мене просто ображають. Наприклад, коли звичайно кегля ковзає і стає на інше місце, гравець мусить коригувати свій кидок. Кегля на струні повернеться на базове місце – а це вже два різні добивання, що в принципі може впливати на результат гри.
  • Прив’язування шнурів до кегель – це ворожий акт по відношенню до розльоту, який є обов’язковим у змаганнях з боулінгу, а це неприпустимо.
  • Це несправжній боулінг, оскільки у кегель буде інша фізика.
  • Це відстій.

Хвилинка фізики

Касандра Летхолд (Cassandra Leuthold) обговорила це питання зі своїм професором, фізиком із Університету Лінкольна в Небрасці, доктором Тімом Гаєм (Dr. Tim Gay). Ішлося про “багато цікавих дискусій про рух шара на по-різному змащених поверхнях”.

Це науково неможливо абсолютно точно відтворити розліт кегель вільного падіння на струнних пінсеттерах,

вважає Касандра.

Летхолд була членом молодіжної команди США у 2007 та 2009 роках та здобула 11 персональних титулів у 2005-2010 роках. Вона тренувалася по 15-20 годин щотижня на 6 струнних доріжках (машини вільного падіння їй знайомі з 4-річного віку).

Я не помітила значної різниці, хіба що кеглі падають трошки інакше. Наші машини були дуже вперті щодо кутових кегель. Було дуже важко збити 10 кеглю (для правші), але я думаю, що це через розподіл ваги у кеглі,

каже Летхолд.

Отже, щоб приєднати струну до кеглі, верхню частину останньої треба змінити – це робить її нижню частину відносно важчою, що впливає на центр ваги. Але Летхолд каже, що для такого високотехнічного спорту, як боулінгу, подібна дрібниця не може мати вирішального значення.

Чи буде це помітно? Залежить від того, наскільки силовим гравцем ви є. Якщо ви додаєте силу, на вас це чинитиме менший вплив, а кеглі падатимуть краще. Це чиста фізика – маса помножена на прискорення. Якщо ви не створюєте стільки сили, це буде більш помітним і викликатиме критику,

каже Летхолд.

Спортсменка також зауважує, що “для вищих результатів” обрала б машину вільного падіння, а для “навчання та челенжів” – струнний пінсеттер.

Це здається контр-інтуїтивним: хоча струни можуть зачіпляти кеглі й збивати їх, боулери думають, що завдяки струнам кеглі якраз стають більш стійкими.

Ще одне, що я помітила, увійшовши до центру – струнні машини були увімкнені, але їх не було чутно. Зовсім не так голосно. Ви взагалі-то можете чути одне одного. Я думаю, що для новачків це зовсім іншим досвід.

Підходьте до цього без упереджень.

Експеримент на людях

Виробник струнних машин – КубікаАМФ – враховує також інтереси ліг американського боулінг-конгресу. “Інтерес бізнесу, звичайно, впливає на ринок, і перехід на струнні машини не буде простим. Так, ви можете заощадити гроші, але й можете втратити клієнтів”, – каже представник КубікаАМФ Ніл Пеннінгтон.

Струнні пінсеттери Edge від Qubica AMF

Влітку КубікаАМФ провела у Флориді дводенний презентаційний турнір “Дещо пов’язане” [Some Strings Attached]. На турнір запросили 12 професійних гравців, які ніколи раніше не грали на струнних машинах, та 53 звичайних відвідувачів. Вони зіграли близько 600 партій. Доріжки були порівну розподілені на струнні та вільного падіння, гравці переходили між партіями, тож кожен зіграв однакову кількість ігор на машинах обох типів. Ось що вони зауважили після завершення гри:

  • Розліт кегель дещо гірший на струнних машинах. Зокрема, гарний щільний “пакет страйк” дає якісний розліт, як звичайно. “Лайт пакет”, “напівпакет” майже ніколи не дають такого розльоту, тож таких страйків набагато менше.
  • Спеа та спліти дещо легше закривати, оскільки струни можуть зачіпляти кеглі. Самі кеглі також дещо легше відскакують, ніж на машинах вільного падіння.
  • Простіші спеа та спліти певною мірою компенсують меншу кількість лайтових страйків, тож загалом результат гри залишається таким самим.

Якщо зовсім точно, то результати на машинах вільного падіння склали в середньому 203,43, а на струнних машинах – 204,76. Чи є ця кегля різниці важливою для змагань?

“Авжеж, наприкінці дня це саме те, за що всі змагаються, й те, що показує, хто насправді є найкращим боулером. Гравці з часом оцінять переваги струнних машин”,

– вважає Пеннінгтон.

Погляд у майбутнє

Чи стануть струнні машини наступним великим кроком у спорті, не залежить від найбільш вправних боулерів – їх занадто мало. А от власників клубів значно більше, і вони всі важливі.

Операційний директор US Bowling Брент Пфлюгер симпатизує традиційним гравцям: “Я розумію боулінг “старої школи”. Це гравці, мами та дітлахи – і мої бабуся та дідусь – які відмовлятимуться. Навіщо щось змінювати? Але струни не впливають на саму гру так сильно, як може здатися. Навіть якщо у вас мало б упасти на дві кеглі більше, але струни їх підняли – жодної з цих струн не вистачить, щоб зняти весь задній ряд, скажімо, першою кеглею. Це буде так: вам або подобається, або ні”.

Опір струнам не нова історія для інженера та продакт-менеджера компанії “Брансвік” Майка Рестерхауза. “Я чув такі історії багато разів щодо різних продуктів у боулінгу. Навіщо переходити з дерев’яних доріжок на синтетичні? Навіщо ці реактивні шари? Що ви робите з діаграмами натирання? “О, вони руйнують гру цим шаром”, та інші подібні емоційні реакції, коли треба просто адаптуватися й пережити. Якщо вони люблять спорт, то я не думаю, що вони ось так його покинуть”.

“Ви любите те, що любите, таким, яким воно є. Вони азартні, й вони прагнуть зберегти чистоту елементів своєї гри. Можливо, є якась різниця сприйняття, пов’язана саме зі старою технологією, але ми бачимо багато активності у застосуванні струн та іншого середовища. Сподіваюся, з часом вони почнуть змінювати ставлення”, – каже ще один представник “Брансвіка”, Джен Вальдо.

“Щоразу, коли я запрошую гравців поглянути на струни, вони йдуть із машинної зали із гарними враженнями”, – стверджує Ентоні ДеКотіс, власник кількох клубів, де в лігах грають близько 500 гравців.

“Якщо ці гравці не адаптуються й не приймуть зміни – а зміни невідворотні – то спорт помре. Але ще через десять років, коли нове покоління виросте, граючи на струнних пінсеттерах, я не думаю, що для них це матиме таке значення. Старші гравці – це наш клопіт. Люди старшого покоління справді матимуть складнощі з цим”, – каже власник клубу Девід Брін.

Пеннінгтон також однозначний в оцінках.

Я думаю, струни стануть наступною великою інновацією в боулінгу. Це добре для спорту, бо дозволить клубам конкурувати з іншими типами розваг – інтерактивними іграми, кінотеатрами та міріадами інших речей. І це гарантує довготривалість боулінгу. Думаю, змагальна складова займе більше часу – їм просто треба трохи більше досвіду гри на таких машинах”.