Де ваш наступний рівень?

Де мій наступний рівень

Стаття Роба Матнера для сайту BowlingThisMonth, переклад Ольги Покотило.

До мене часто звертаються гравці із питанням, як їм перейти на наступний рівень. Але що таке “наступний рівень”? Для різних гравців це будуть різні речі, але оскільки я пишу для боулерів із високим середнім результатом, то цей матеріал я адресую гравцям, які грають в районі 180. Мої поради найкраще підійдуть гравцям цього рівня, але з певними заувагами можуть бути корисні і спортсменам із нижчим середнім результатом.

Отже, щоб досягти наступного рівня, де б ви не були зараз, поставте собі наступні три запитання:

  • Де я зараз?
  • Де я хочу бути?
  • Що я готовий зробити, щоб дістатися туди?

Усі три запитання потребують чесної відповіді. Боулери часто брешуть собі, коли розмірковують про свої здібності. Ці гравці часто знаходять, що саме завадило їм досягти сьогоднішньої мети. Коли вони програють боулеру із нижчим середнім, особливо на парі різних доріжок, то це вина доріжок. Коли вони не можуть грати в свою звичну лінію, це вина боулінг-клубу. Коли вони промахуються по одиничній кутовій кеглі, то дивляться на апроуч так, ніби це вина дощок під ногами.

Перш ніж ви зможете піднятися на наступний рівень, будьте чесні із собою. Чи достатньо для вас зіграти середній 230 на гарній парі доріжок із клубною діаграмою? Чи будете ви задоволені середнім 220, уникаючи при цьому турнірів зі складними діаграмами? Чи задовольнить вас середній 210 на лігових змаганнях, де більшість гравців не дотягують до 180?
Якщо ви чесно відповіли на ці запитання, і принаймні одна із відповідей – “так”, не читайте далі.
Якщо ви чесно відповіли, що жоден із наведених варіантів не задовольнить вас, вам треба визначитися, куди саме ви прагнете.

Визначення, де ви хочете опинитися – це звичайне встановлення цілей. Ця ціль повинна бути значною, але не недосяжною. Якщо ви граєте середній 190, то ставити за мету виграти титул РВА – це не реально, але цілком можливо підняти середній до 210. Для гри на клубних програмах 230 нормальний результат, але 210 на спортивній діаграмі буде цілком реалістичною метою.

Яким би не був ваш рівень зараз, якщо ви чесні з собою і ставите досяжну мету, ви можете дістатися наступного рівня. Ось шість напрямків, які допоможуть вам на шляху, якщо ви захочете пройти ним.

Практика

Якої б думки ви не були про свою гру на лігах чи на турнірах, ви ніколи не зрушите з місця без практики. Тренування – це ключ до успіху в будь-якому спорті, й боулінг не є винятком. Вам треба не просто “тренуватися”, але тренуватися продуктивно. Піти в клуб і впродовж години кидати шар у бік кегель – це не тренування. Ви знаєте, як збити страйк, але чи можете ви так само досконало збивати спеї?

Перевстановлення кегель, коли ви не збили страйк, чи режим перших кидків, не тільки знижує вашу навичку закривати спею, але й впливає на те, як ви реагуєте на зміни діаграми. Коли ви опиняєтеся в турнірній ситуації, де всі змушені добивати спею, пластикові шари розбивають брекпойнт там, де ви тренувалися збивати страйки. Якщо ви тренуєте тільки страйкові кидки, ви не стикаєтеся із реальними умовами, в яких вам доведеться грати на турнірі.

Так само, коли ви тренуєтеся наодинці, лише ви впливаєте на зміни діаграми. Якщо ви маєте змогу знайти напарника для тренувань, цінність вашого тренування зростає удвічі. Вміння реагувати на зміни олії, змінювати лінії гри й шари, – це надзвичайно важливо у сучасному спортивному боулінгу.

Робіть тренування складними для себе. Ставте собі складні завдання. Чисті партії – це чисте золото в сучасному боулінгу, оскільки вони показують ваше вміння розпізнавати зміни і взаємодіяти з ними. Пам’ятайте, що найкращий дабл страйк можна зіпсувати п’ятьма кеглями спліта Greek Church.

Шукайте складні умови

Боулінг для вас скоріш за все є дозвіллям – хіба що ви один із небагатьох професіоналів, хто заробляє ним на життя. Але таких дуже, дуже мало. Сподіваюся, ви не оцінюєте себе за середнім результатом своєї ліги. Ваш ліговий 230 у домашніх умовах може вражати гравців із нижчими результатами, але й вони знають, що лише частина успіху. Ви також повинні це розуміти. Якщо ви хочете грати краще, на будь-якому рівні, вам треба шукати складніших умов. Постійна гра в простих знайомих умовах робить вас млявим. Як ви думаєте, як довго треба грати на діаграмі з 5 дошками помилки на брейкпойнті, щоб ваша точність почала падати?

Коли ви тренуєтеся, ніколи не вибирайте найпростішу пару доріжок – шукайте найскладнішу. Навіть слабші гравці дуже швидко розпізнають, як ваш “високий середній” кудись зникає в складних умовах. Високі результати на знайомій парі можуть бути результатом силової гри. Високі результати на складній доріжці є результатом поєднання сили, точності й уміння читати доріжки. Тренуйтеся у складних умовах, і ви навчитеся поєднувати свої силові переваги із іншими навичками, які необхідні для змагань на найвищому рівні.

Знайдіть тренера

Професійні атлети мають тренерів, які допомагають їм у грі. Чому цього досі нема у вас? Кріс Барнс, один із найкращих боулерів на планеті, тренується з Марком Бейкером.
Тайгер Вуд, один із найбільш успішних гольфістів в історії (виграв 25% турнірів, у яких брав участь), тренується у Шона Фулі.
Якщо спортсмени світового рівня шукають порад професійного тренера, ви повинні принаймні спитати себе – “Чому цього не роблю я?”
Кваліфікований тренер може побачити ваші дрібні недоліки й знайде шляхи їх виправлення. Але якщо ви про них навіть не знаєте, як ви можете покращити свою гру?

Зверніть увагу, що я маю на увазі саме “кваліфікованого” тренера. Гравець із високим середнім не підходить на цю роль. Навички навчання інших зовсім не такі, як під час власне гри. Гарний тренер, найперше й найголовніше, уміє побачити індивідуальні особливості боулера. Він може виокремити ці особливості, відсікти ті, що заважають грі, і ефективно показати шляхи вдосконалення. Якщо боулер не розуміє, що каже тренер, тренер шукатиме інші слова й приклади, і повторюватиме думку знову й знову, поки не знайде спосіб пояснити свої рекомендації зрозуміло для гравця.

Гравець із високим середнім може навчити вас грати, як це робить він сам. Кваліфікований тренер навчить вас так, як треба саме вам, застосувавши ваші особисті якості та здібності.
Волтер Рей Вільямс, гравець усіх часів у РВА, перший скаже вам, що він би ніколи не взявся вчити когось своєму стилю гри; ось чому він пройшов сертифікаційну програму USBC.

Чи кажу я, що гарний коуч не може бути несертифікованим? Авжеж, може. Ключова теза така: ви як гравець потребуєте тренера, який має навички вчителя, а не лише сильного гравця, який може більше нашкодити вашій грі, ніж допомогти. Тому почати пошуки серед сертифікованих тренерів буде непоганим стартом.

Розберіться вже з шарами

Можливо, я зараз починаю звучати, як стара пластинка, але і я бачу одне й те саме кожного разу. Я бачу гравців, які тримаються за шар, який більше не підходить до умов на доріжці і є непридатним для гри. Я бачу гравців, які хаотично змінюють один шар на інший, і всі вони однакові між собою, тож принаймні три чи чотири фрейми зіпсовані, перш ніж боулер вгадає, який же треба взяти. Я бачу гравців із високим середнім, яких цікавить тільки те, як далеко може дійти шар із певною поверхнею.

Не так давно я грав із одним дуже сильним боулером-шульгою. Після першої партії двісті сімдесят із чимось він почав лишати сьомі кеглі. Він бачив, що шар починає ковзати трохи далі, ніж треба, і замінив його на шар із грубішою поверхнею. На жаль, він повністю проігнорував RG цього другого шара, який був вищим за попередній. Першим кидком він залишив 3-5-6. Він швидко зрозумів, що заміна шара була хибною, але це коштувало йому фрейма – а може, й перемоги на змаганні.

Для гравців старшого віку розуміння шарів є одним із найбільших викликів. Зрозумійте, що це не вибір між зміною шара чи поправкою: зміна шара і є поправкою! З розумінням змінюючи шар, боулер може продовжувати свою гру за планом А, маючи більші шанси подолати опонента.

Щоб розібратися зі своїми шарами, візьміть на тренування три з них. Зіграйте кожним по одній партії. Потім спробуйте змінювати шар кожний фрейм. Ви не тільки побачите різницю між шарами, але й відчуєте, чи можливо змінювати один на інший без проміжних втрат. Розберіться, які вони мають поверхні, диференціали та RG, і порівняйте ці числа із тим, що ви бачите на доріжці.

Тренуйтеся спостерігати

Спостереження є ключем до сучасного боулінгу. Вчасна оцінка змін, які відбуваються на доріжці, може уберегти вас від небезпечних результато-вбивчих сплітів. Вправа, яку ви можете робити від час тренування й під час змагань: оберіть гравця на своїй або сусідній парі доріжок, і слідкуйте за двома речами – як розлітаються кеглі, особливо 6 для правші, та як шар рухається крізь піндек.

Ви скоро зауважите, що ці два явища пов’язані. Зверніть увагу, як швидко ви зможете “передбачити” результат фрейма на доріжці. Коли ви бачите відхилення шара вправо, ви можете легко передбачити лайт-пакет із пізніми 10 та 8 кеглями, або сплітами 8-10 та 7-10 (залежно від ступеня відхилення). Коли шар відхиляється більше вліво, ви вже знаєте, що це закінчиться кеглями 4, 7 або сплітом 4-9. Коли ви бачите пряму траєкторію шара крізь кеглі, то розумієте, що попереду напевно іще будуть страйки.

Практикуючи таку вправу постійно, ви почнете спостерігати і за власним шаром. Якщо ваші передбачення справджуються для вашого партнера по грі, ви легко зможете зробити прогноз і щодо власних результатів. Чим точніші ваші “передбачення”, тим ближче ви до свого “наступного рівня”.

Догляд за шарами

Сучасні шари не тільки дорогі, але й потребують регулярного догляду, щоб показувати найвищі результати. Хоч би на якому рівні ви зараз були, хоч як високо прагнете – належний догляд за спорядженням лише пришвидшить ваше просування нагору.

Кажучи просто, хук вашого шара частково залежить від його здатності вбирати олію. Коли шар залитий олією, він втрачає здатність до хука. Щоб уникати цього якнайдовше, мийте й чистіть свої шари після кожної гри так ревно, як тільки можете: чи спеціальними клінерами, чи розчинником на основі спирту, чи спеціальними серветками, що вбирають олію. Що б вам не казали інші гравці, вимивання шарів однаково важливе як для солідів, так і для перлів та уретанів.

Крім чищення, матові шари потребують відновлення поверхні кожні 10-20 партій, а поліровані – нового полірування кожні 40-50 партій. Усі шари без винятку періодично потребують процедур відновлення – видалення олії та відновлення поверхні.

Давайте собі чесні відповіді, приділяйте час кожному з цих шести розділів, зробіть їй частиною свого боулінгового побуту – і ви побачите, як скажено пришвидшується ваш рух у напрямку особистого наступного рівня.