Стаття Кена Каспрзака для сайту BowlingThisMonth, переклад Ольги Покотило.
У кожного боулера бувають періоди, коли його рівень гри нижчий, ніж очікувалося. Є принаймні чотири шляхи виходу із цього стану, і сподіваюся, вони допоможуть змістити ваш фокус із відчаю на більш важливі елементи техніки гри.
Як тренер я часто чую скарги на зразок цих:
- Я не можу влучити в таргет.
- Із моїм таймінгом щось не так.
- Моя кисть/рука/плече/тощо болить після гри.
- Я тренуюся 5 разів на тиждень, а мої результати такі самі.
Боулер у стані “блюзу” має сфокусуватися на слабких місцях і зміцнити сильні сторони. Щоб ефективно тренуватися у такі складні періоди, рекомендую створити чек-лист, який підтримуватиме ваші зміни та покращення. Ось приклад чек-листа, який допоможе вам швидше повернутися на вершину своєї спортивної форми.
“Рятувальний чек-лист”
- Розпил шара – перевірити хват.
- Вільний мах
- Розібратися зі стартом
- Тримай траєкторію!
Я впевнений, що кожен із вас уже зустрічав ці концепти. Далі ми розглянемо ще раз – чому саме це, як робити вправи і домашні завдання. Я твердо вірю, що імітація поза доріжками й практика вдома, яка симулює реліз чи інші технічні елементи, суттєво скорочує час на досягнення результату. Я бачив, як ці методи працюють для безлічі спортсменів! І це не тільки про тих, хто навчається: якось я бачив, як Норм Дюк виграв турнір РВА в Атланті. Під час рекламної перерви Норм не переставав грати. Він повторював перші три кроки знову й знову, щоб після повернення на апроуч зробити бездоганний підхід.
Пасивна практика чи фокусоване тренування
Перш ніж ми перейдемо до чек-листа, я б хотів висловитися щодо тренувань. Часто буває, що практикою називають перебування у боулінгу разом із друзями. Боулери грають 3-5 партій, записують рахунок, обговорюють вдалі й невдалі кидки, а потім розходяться до наступного “тренування”. Було це тренування чи розважальний турнір? На мою думку, друге. Чи можуть такі “тренування” бути корисними? Що ж, вони мають право на існування, але тільки фокусоване тренування може дати вам розвиток і шанс вийти зі “складного періоду”.
Чек-лист #1: Розпил шара – перевірка хвату
Гнучкість, розмір пальців, зміни спану тощо відбуваються з різних причин. Це може бути наш вік. Це може бути вологість, температура, зміна раціону харчування, особливості організму та інші причини. Хват змінюється поступово, і ми часто ігноруємо дрібні зміни, які з часом створюють складнощі “на рівному місці”. Перевіряйте хват хоча б раз на півроку – або й частіше.
Усі шари, де є особливості хвату, потребують додаткових зусиль на утримання під час кидка. Будь-які м’язові зусилля, окрім мінімальних, є надмірними. Рука не повинна “відпускати” шар аж на лінії фолу чи послаблювати тиск у момент релізу. Згадайте, як працюють руки у бейсболістів: вони використовують центробіжну силу, створену тулубом, й цієї сили достатньо, щоб м’яч сам вилетів із руки. Або ж спробуйте кинути м’яч, міцно тримаючи його всіма пальцями. Вау! Саме в таких кидках м’яч летить прямісінько в грязюку, якщо ви взагалі встигли його відпустити.
“Міцна хватка” у боулінгу перешкоджає вільному маху, зменшує швидкість релізу й обмежує здатність кисті та пальців “обробити” шар та надати йому обертів.
Спробуйте таке. Обхопіть кисть своєї ігрової руки не-ігровою і спробуйте повністю розслабити ігрове передпліччя. Відчуйте, якою м’якою стала ваша рука. Спробуйте напружити пальці – й ви одразу відчуєте, як уся рука “дерев’яніє” і втрачає пружність.
Я наполегливо рекомендую періодично перевіряти хват у кваліфікованого майстра. Використовуйте тейпи для ущільнення тамбу, якщо це потрібно. Подумайте про змінний тамб, якщо вам не вдається “відрегулювати” всі шари однаково.
Чек-лист #2: Вільний мах
Я вірю в існування вільного маху. На мою думку, це найбільш важливий елемент, відколи шар почав опускатися і аж поки він не пройшов повз “задню” ногу. Ця частина маху формується гравітацією, а гравітація – константа, яка може забезпечити нам однаковий темп.
Деякі гравці застосовують додаткову силу, щоб додати швидкості на цій стадії маху. Ця додаткова швидкість створюється протилежною рукою. М’який поштовх пальцями чи долонею збільшує швидкість маху без застосування м’язів ігрової руки. Це прийнятний спосіб, але його можна застосовувати лише в поєднанні з повністю розслабленою ігровою рукою і вільним плечем.
Сила тяжіння прискорює падіння будь-якого предмета. Впустіть будь-що – наприклад, яблуко. Як швидко воно падає? Коли ви відпускаєте шар з неігрової руки, як швидко шар опиняється внизу? Якщо ви помітили паузу чи сповільнення, значить, ваша ігрова рука занадто напружена.
“Настільне тренування”
Щоб покращити своє відчуття сили тяжіння, спробуйте “настільну вправу”. Вона дуже проста. Якщо ви виносите шар на всю довжину руки, спробуйте таке:
Візьміть в ігрову руку баночку з овочами (припускаю, що будь-який предмет вагою близько кілограма, який зручно тримати в руці, – прим. перекл.)
Покладіть кисть на край столу так, щоб вона була паралельна до підлоги, долонею догори.
“Задню” ногу поставте за опорною й спокійно відхиліться назад.
Розслабте руку й долоню. Продовжуйте відхилятися від столу, поки долоня з баночкою не зісковзне й не відлетить у вільному маятнику до підлоги й до вас.
Щойно ви відчуєте, як баночка “керує” вашим махом, спробуйте цю саму вправу із важчим предметом, потім іще важчим – аж до власного шара.
Спробуйте відтворити те саме відчуття під час тренувань і гри.
Якщо ви маєте власний стиль виносу (на зігнутій руці абощо), під час цієї вправи імітуйте те положення руки, з якого ви виносите й відпускаєте шар під час гри.
Ця вправа дозволяє відчути свободу маха. Якщо вам складно вбудувати це відчуття у свою гру, зверніть увагу на такий момент. У цій вправі стіл бере на себе усю вагу “шара”. Можливо, під час гри ви недостатньо розподіляєте вагу на не-ігрову руку: пам’ятайте, що вона може тримати 75% і більше ваги шара. Перевірте, як ви тримаєте шар у стійці, чи достатньо кисть заведена під шар, чи дотикаються ваші мізинчики?
Чек-лист #3: Розібратися зі стартом
Старт є найважливішим елементом, від якого залежить ритм підходу, і водночас це найбільш ігнорований елемент техніки. Не має значення, скільки кроків ви робите й коли починаєте винос, на якій висоті опиняється шар – щоб повторювати всі елементи однаково, ви мусите рухатися в однаковому ритмі. Боулінг – це повторюваний рух. Ритм визначає якість повторення і керує швидкістю ваших рухів.
Сучасний підхід базується на 4-кроковій динаміці. Додавання кроків лише відкладає початок руху шара, гра з трьох кроків вимагає, щоб шар почав рухатися раніше, ніж гравець. Ми розглянемо початок руху на базі 4-крокового підходу.
У цьому варіанті шар і нога з боку шара починають рух одночасно. Відпускання шара з не-ігрової руки має бути точним. На ній – вага шара, і ця ж рука має починати рух і нести вагу, аж поки шар не впаде у вільний мах. Я не вірю, що гравці дозволяють не-ігровій руці аж стільки влади. Але ви мусите дати їй зробити цю роботу, щоб мати можливість створити ритм.
Вправа “Налаштування шара”
Ця вправа допомагає поєднати ритм, вільний мах і точний старт вашої гри. Її можна робити перед дзеркалом у повний зріст. Та будь-яке дзеркало, де ви бачите себе на кожному кроці, підійде.
Отже, вам знадобиться достатньо місця для одного повноцінного кроку. Поставте дзеркало (або станьте самі) так, щоб бачити себе повністю. Почнемо зі знайомої вже баночки овочів і будемо поступово збільшувати вагу, поки не дійдемо до вашого шара.
На початку вправи “задня” нога стоїть попереду на відстані вашого нормального кроку (перший крок із 4). Візьміть у долоню баночку, але всю її вагу підтримуйте не-ігровою рукою. Поставте руки в положення, з якого звичайно починаєте мах, і приберіть не-ігрову руку з-під баночки. Вона втратить опору й має піти у вільний маятник.
У той самий момент, коли баночка починає падати, зробіть наступний крок свого підходу. Наступні кроки робити не треба, але дозвольте маятнику тривати далі.
Поверніться в початкове положення й повторіть.
Це схоже на танець: ви відточуєте рухи в середовищі контрольованої швидкості, вивчаєте ритм і закріплюєте його повтореннями. Дзеркало посилює цей ефект, показуючи вам висоту маха, рух маятника й його траєкторію.
Чек-лист #4: Тримай траєкторію
Остання частина є дуже важливою для збільшення вашої точності, влучання. Точний боулер влучає у таргет, але це нічого не говорить про його здатність повторювати кидки. Влучання в дошку, кажу я, є не таким важливим, як здатність повторювати кидки з найменшою похибкою. Як колись казав мені один тренер, на турнірі перемагає не той, хто робить більше гарних кидків, а той, хто робить менше поганих. Як точно сказано! Ваша “зона похибки” повинна бути частиною ваших тренувань для підвищення результатів.
Якщо ви хочете точності й переваги малою “зони похибки”, вам потрібен напрямок маху, який збігається з бажаним рухом шара. Коли під час кроків ви опиняєтеся на шляху шара, комусь доведеться змінити траєкторію, – зміна напрямку вимагає додаткового руху, – а додатковий рух вимагає втручання м’язів.
Зміна напрямку є компенсаторною і вимагає, щоб м’язи працювали “разом” із мозком. Вам варто запам’ятати, у який момент підходу і як сильно треба компенсувати ці зміни.
Наприклад, корекція маху за спиною часто вимагає корекції напрямку виносу. Спробуйте рухатися так, щоб шар опинявся в одній і тій самій вищій точці маху під час кожного кидка. Зніміть відео й подивіться, який вам потрібен винос, щоб шар не блокував рухи тіла й не вимагав компенсації рухів.
Зауважте, що ідеально прямий мах – дуже рідкісне явище, але чим пряміше вам вдасться розгойдати маятник, тим більшою буде ваша точність.
Повернімося ще раз до баночки овочів і дзеркала. Станьте так, щоб мати можливість зробити повний підхід. Зробіть кроки й дивіться на напрямок маху. Чи залишається шар у бажаній лінії гри? Чи змінює він напрямок? Чому? Може, ви занадто прямо тримаєте корпус, коли рухаєтеся? Може “загортаєте” шар за спину?
Повторюйте підходи перед дзеркалом, щоб створити більше місця для шара.
Наступного разу перевірте свій мах уже на доріжці. Зніміть відео й перевірте, як ваше тіло спиняє (або супроводжує) напрямок руху шара. Обов’язково запишіть кілька відео анфас (спитайте адміністрацію, куди можна зайти в зоні доріжок). Порівняйте вигляд спереду і зі спини й зробіть висновки щодо роботи тулуба й виносу шара.
Заключні думки
Цей матеріал – компіляція з власного досвіду й знань інших тренерів. Сподіваюся, ви спробуєте ці техніки й побачите вдосконалення своєї гри. Це будуть як вищі результати, так і більше задоволення.