Стаття USBC Gold Coach Джо Словінськи за матеріалами Дж.Юнга “Стережіться стратегічних пасток”, переклад Ольги Покотило
Оригінальна стаття стосувалася великого тенісу, однак описані пастки зустрічаються і в боулінгу.
“Дуже складно”
Під час змагання стратегія, яка є надмірно складною, може швидко зламатися через стрес, страх, тривогу. А ці відчуття, у свою чергу, можуть бути викликані побоюваннями гравця забути важливу частину плану, пропустили або недопрацювати один або кілька елементів.
Спрощений план, що включає гру на доріжці, реліз та вибір арсенала уже є достатньо ефективним і переважно – достатнім, адже він спричиняє менше тиску на гравця і менше віддається впливу змагального оточення.
“Це спрацювало минулого разу“
Боулери часто стають жертвами цієї пастки. За сценарієм, гравець, який часто тренується у певному клубі або на певній діаграмі, у якийсь момент починає вірити, що його успіх у цих умовах є надійним і беззаперечним. Час від часу ця віра підтверджується на турнірах – аж поки боулер не опиниться в новому клубі або не потрапить на доріжку із несподіваними гравцями, або поки йому не випаде грати на парі із особливостями топографії. Для більшості змагань такий хід думок – небезпечний. Крім того, надміру впевнений гравець часто ігнорує розробку “плану Б” та запасних варіантів.
“Замало, запізно”
Чекати на тренування, щоб подумати над можливим планом гри – це рецепт приготування великої кількості проблем. Без плану, який включає базову інформацію щодо клубу, довжини олії, структури діаграми тощо, – у гравця занадто багато змінних факторів, які неможливо так одразу внести в гру.
Пастка негнучкості
У цьому випадку гравець або команда продовжують виконувати план, який не спрацював. Без запасного варіанту такий гравець чи команда приречені на провал. Для кращого розуміння доріжки плануйте кілька варіантів іще до того, як побачите це все на власні очі – тоді реагувати буде простіше.
Пастка вічної надії
Схожа на попередню, пастка “вічної надії” означає, що гравець продовжує однаково кидати шар в те саме місце, сподіваючись, що рано або пізно він “спрацює”. У такому варіанті гравець чекає на винесення олії або зміну інших параметрів, не задумуючись над тим, як вийти із пастки. Якщо стратегічне рішення не спрацювало (а так буває), користуйтеся своїми знаннями й навичками,щоб перевірити інші можливі варіанти поправок, про які вам натякає доріжка.
Пастка недостатніх ідей
Гравець повинен мати кілька здогадок щодо своїх сильних та слабких сторін у грі, знати про свою голову не менше, аніж про свій арсенал. Ідеї щодо власної гнучкості та варіацій гри є ключовими для створення плану гри на доріжці, до підбирання правильних місць гри та зон розпилів. Без знання цих елементарних речей стратегія гри буде або неповною, або непосильною – і тоді гравець або здасться через надмірне навантаження, або боротиметься й програє під тиском обставин.
Пастка оманливого рішення
Як серед гравців, так і серед тренерів побутує думка про те, що певна стратегія працюватиме на конкретному сценарії. Таке припущення веде до безпідставної віри у свій успіх. Особливо якщо йдеться про команду: дуже складно знайти умови, де діаграма, топографія, поверхні доріжок та інші умови середовища однаково сприятливі для всіх гравців, їхнього спорядження та навичок.
Інша сторона цієї пастки – побудова стратегії гри на результатах гравців, які показали гарну гру на ранніх етапах кваліфікації. У цьому випадку гравці або команда, вважаючи, що можуть скопіювати умови гри, змінюють свої рішення – але так роблять і інші команди та гравці. Спільними зусиллями учасники змінюють діаграму так, як це неможливо було зробити на ранніх стадіях турніру, і обрана стратегія втрачає ефективність. Більше того, на великих чемпіонатах чи меджорах умови гри змінються від дня на день – від традиційних двійок до трійок та команд. І це також впливає на зміни діаграми, а разом з тим і на стратегію та тактику.
