Стаття Тайрела Роуза для сайту BowlingThisMonth, переклад Ольга Покотило.
Під час кожного кидка у грі боулер проходить через ментальне та тактичне “коло”, яке часто називають рутиною, циклом кидка, фокусом тощо. Я підходжу до цього явища з різних точок зору, розглядаючи специфічні навички, потрібні для кожної стадії кидка.
Щоб спростити речі й змістити акцент із фокусування на сам процес, поговоримо про три “Д” для успіху: Дивись, Думай, Дій (Perceive, Process, Perform).
Щоб бути успішним, спортсмен повинен виконати всі три. У багатьох випадках боулера стримує його слабкість в одній із цих сфер. Почнемо розбір гри з першої “Д”: Дивись – перцепції, тобто сприйняття.
Сприйняття в боулінгу
Сприйняття – це отримання інформації про щось через органи чуттів. У середовищі боулінгу об’єктом вашої уваги є стан доріжок, і єдиний справді важливий орган чуття – це зір. Ваша здатність побачити, чи добре ви кинули шар – і ваша емоційна реакція на кидок та його результат – дадуть вам повну картину для правильного рішення.
Середовище
Наша мета – сприймати інформацію, щоб робити інформовані рішення про поправки у грі. На жаль, ключові фактори середовища гри в боулінгу – олія та топографія – невидимі для неозброєного ока. Через це сприйняття змін у грі потребує, щоб гравець дивився і бачив, як рухається шар і як рухаються кеглі. Це ваші підказки, як подолати опір середовища.
Ваші емоції
Щойно шар зійшов із руки, більшість боулерів уже мають відчуття, чи гарним був кидок, і емоційно реагують на це. Чи вдається гра, чи не дуже, емоції зазвичай дуже легко визначити. Більшість гравців намагаються слідкувати за своїми емоційними відповідями на гру й часто ретельно їх аналізують.
Ваше виконання
Власне, наскільки добре ви виконали кидок? Багато гравців оцінюють це за тим, що їм показує шар. На жаль, це зазвичай трапляється уже на стрілках, тобто ви пропускаєте 25% впливу доріжки на кидок, і ваше сприйняття викривляється. Ваше “відчуття” кидка потребує корекції – ви маєте точно знати, як рухається шар, щоб відрізняти вплив доріжки на шар від вашого власного впливу.
Удосконалення сприйняття
Тож як ви дивитеся на те, щоб удосконалити своє сприйняття?
На доріжках це означає повторення. У контексті ваших емоцій це означає – бути чесним щодо емоційних підказок і сигналів щодо того, чи в гарній ви формі. Коли йдеться про ваше фізичне виконання, це означає розуміння різниці між вашою емоційною реакцією і вашим справжнім відчуттям на апроучі, замахом та релізом.
Середовище
Зовнішні інструменти для прицілювання здавна були частиною тренувань. Прапорці або вказівники над заданим таргетом зараз замінюють сучасні інстурменти, такі як Kegel Torch. Єдине слабке місце тренувань у точності – це те, що вони тільки дають відповіть на те, чи влучили ви в ціль, а не про те, як ваш шар взаємодіє з доріжкою. Чим далі від лінії фолу ваша ціль, тим більше доріжка впливає на вашу точність – куди більше, ніж ваше реальне фізичне виконання.
Але ж як нам покращити сприйняття реакції шара? Ви, можливо, знаєте, що варто дивитися на стадії руху – скід, хук і рол, але це тільки початок. Зараз триває дискусія щодо точності цих термінів і щодо того, що вони й близько не такі точні, як треба. Тож забудьмо про терміни й подивімося на форму.
Теорія “часу реакції”, створена Ріком Бенуа та BowlU, оцінює рух шара поняттями форми та реакції тертя. Повільніша відповідь дає плавнішу, рівнішу реакцію, тоді як різка реакція типу скід-фліп оцінюється як швидка відповідь. Кожна форма має своє переваги й недоліки, й кожна краще пасує до певного стилю гри. Деякі гравця тяжіють до траєкторій повільної відповіді, поки інші прагнуть до форм швидкої відповіді.
Наприклад, дедалі більше шульг обирають уретанові шари – наприклад, двоє найкращих у світі зірок РВА Єспер Свенссон та Джейкоб Бутурф. Уретанові шари переважно рухаються плавніше, даючи повільну відповідь і більш прямолінійну траєкторію, ніж більшість шульг. Навіть Бутурф, котрий перекриває більше дошок, ніж більшість шульг, не заходить в інсайд, як це роблять правші, адже там уретан не буде таким ефективним.
Спробуйте подивитися не тільки на те, як широко розвертається ваш шар, а як він рухається взагалі. Який із ваших шарів має повільний, плавний рух? Який реагує більш гостро, створює кут на бек-енді? Здатність побачити, що робить на доріжці ваш шар, – це перший крок до того, щоб приймати гарні рішення й покращити ваше виконання.
Ваші емоції
Що з наведеного вам більше до вподоби?
- Чудовий кидок, коли страйк, на жаль, не впав;
- Поганий кидок, коли кеглі все-таки якось розвалилися.
Кожен має свій вибір, і це багато говорить про вашу ментальну гру і про тригери, які доводять вас до відчаю.
Більшість боулерів не багато задумуються про ментал гейм, коли гра йде добре або коли вони тренуються. Вони помічають психологічну слабкість аж тоді, коли вибухають, як вулкан і дозволяють своїм емоціям взяти гору.
Утримуючи цю думку, дайте відповіді на п’ять запитань, які допоможуть виявити ваші підсвідомі звички, які змінюють ваш психологічний стан. Спитайте себе, що відбувається, коли ви думаєте, що граєте добре, а також тоді, коли гра йде важко (але ви ще не “вибухнули”):
- Де ви сидите/стоїте між своїми фреймами?
- З ким ви говорите під час гри, і про що?
- Як би ви описали своє фізичне виконання одним словом?
- Що ви кажете собі, якщо взагалі ведете внутрішній діалог?
- Що ви їсте або п’єте під гри?
Якщо відповіді на ці питання відрізняються залежно від того, легко чи важко йде ваша гри, це і є ключ до вашої ментал гейм. Чим краще ми обізнані про свої (під)свідомі звички (внутрішній діалог, як ми почуваємося, як оцінюємо гру) та зовнішню поведінку (сидіння/стояння, розмови чи тиша тощо), тим більше контролю ми маємо над створенням і виконанням якісного кидка.
Повертаючись до початкового питання, якщо ви той, хто обирає якісне виконання над страйками, то ви ймовірніше ігноруватимете вплив середовища, яке впливає на вашу фізичну гру. Якщо ж вас влаштовують “неправильні” страйки, ніж досконалі, то ви менше переймаєтеся поганими кидками, але в той же час більш сприйнятливі до створення поганих звичок.
Все це пов’язане з вашим усвідомленням ментальної гри. Якщо ви можете уважно слідкувати за змінами свого настрою, значить, вам вдасться вплинути й на деякі моменти фізичної гри.
Фізична гра
У 98% випадків, коли я питаю когось, як вдався кидок, то отримую емоційну відповідь замість технічної оцінки чи фізичних відчуттів. Найчастіше я чую такі відповіді:
- “Це було непогано”
- “Я було жахливо”
- “Ох…”
У щоденному вжитку ми частіше асоціюємо відчуття з емоціями, а з відчуттям дотику – лише коли йдеться про температуру або біль. І коли ми говоримо про відчуття в боулінгу, то часто робимо так само: гарний був кидок чи поганий, ми не завдаємо собі клопоту по-справжньому сприйняти, відчути, чому саме кидок був гарний або поганим.
Щоб відійти від опису якості кидка (гарний чи поганий) та ваших емоційних реакцій (сподобалося чи ненависті), спробуйте описати своє виконання словами, пов’язаними з технікою. Відкиньте суддівську оцінку й емоціональні показники, і залишаться якісь такі слова:
- збалансований
- без зусиль
- синхронний
- не синхронний
- силовий
Почніть описувати своє якісне виконання подібними словами. Які це будуть слова? Плавний? Сильний? Контрольований? Усе разом? Немає одного правильного “відчуття” вашого ідеального кидка, але вам варто навчитися відрізняти той самий кидок, щоб знати напевно, що саме робить ваш кидок гарним.
Наприклад, багато боулерів можуть відрізнити кидок, який вони виконали “погано”, але страйк все одно може впасти, і “поганий” кидок, коли шансів на страйк немає. У чому конкретно тут різниця? Підсвідомо ви знаєте цю різницю – в одному випадку ви зробили допустиму помилку, а в іншому ні. Точне сприйняття цієї різниці – надзвичайно важливе для вдосконалення гри й для того, щоб прийняти рішення щодо поправок у грі.
