Переклад статті Кріса Месаньйо із сайту Bowling This Month
Через роботу й життєві обставини я не грав у турнірах десь років із десять. Хоча я продовжую тренувати й консультую боулерів щодо спортивної психології, тільки недавно я приєднався до однієї з ліг уперше за 6 років.
Я насолоджувався своїм турнірним досвідом і хотів застосувати їх у спортивних змаганнях. Того разу це була доволі складна, але ігрова олія WTBA London, 44 фути. Після 6 партій кваліфікації половина учасників проходила в наступний тур, де після двох партій залишалося тільки 10 гравців, і нарешті після ще однієї гри п*ятеро топів змагалися у степледер-фіналі.
Я вірю, що – і я думаю, що всі спортсмени теж – якщо ви недостатньо впевнені в собі і в тому, що здатні виграти змагання (або хоча б зайти на подіум), краще навіть не починати. Я вірю в цю ментальну установку, тому що, категорично, якщо ви не впевнені в можливості своєї перемоги через інших гравців, то ви програли ще до початку змагання.
Я також розумію, що якщо моя мета перемоги не збулася, я не повинен втрачати той урок, який отримав під час турніру. Оскільки я тривалий час не грав взагалі, то мені бракувало турнірної практики. Тому моя мета була (якщо я не виграю турнір) – зайти у десятку кращих боулерів.
Отже, для протоколу, я завершив турнір на 15 місці з 35 гравців, зігравши 193 середній із найгіршою партією 172 і найкращою 211. Прохідний результат до топ-10 після 8 партій був 200, а переможець Мак Стюарт зіграв середній 228 за 11 ігор (не рахуючи результати степледеру). Тож, хоча я й не виграв турнір, я пройшов перший тур кваліфікації і зіграв вісім партій у складних умовах, що було гідним досвідом і визначило мій актуальний рівень гри.
Спираючись на власний турнірний досвід, я поясню методи, якими користуюся в роботі з боулерами, щоб допомогти їм отримати всю можливу користь від змагань. Я не тільки детально розберу все це на власному прикладі, але й покажу, як це допомогло мені вдосконалити гру. Не обійдеться й без спостережень за іншими гравцями цього турніру.
Не прогавте урок: запитання, які навчають під час змагань
Працюючи зі спортсменами, я завжди наголошую, що зроблені висновки важливіші, ніж показаний результат. Якщо ви нічого не винесли з турніру, ви не варті заплачених за турнір грошей – і не важливо, чи ви виграли, чи завершили гру на останньому місці. Не важливо, виграли ви чи програли, завжди беріть із собою турнірний досвід. Іноді це важко, бо не кожен гравець розуміє, усвідомлює та критично оцінює рівень свого виконання.
Щоб вдосконалити свої ігрові навички, вам потрібно переглянути свій турнір і поставити собі питання. Загальні питання, які я ставлю спортсменам після змагання, перелічені нижче. Я поясню кожне і також наведу свої відповіді на основі описаного турніру.
Якщо ви можете відповісти на ці запитання – незалежно від результату гри – значить, ви вивчили урок.
ЩО БУЛО ДОБРЕ?
Ставлячи це питання першим, ви по суті виявляєте свої сильні сторони. Оскільки нам треба зробити і позитивні, й негативні висновки, це питання допомагає вам підняти самооцінку і не піддатися саморуйнівному настрою. Якщо ви занадто критикуєте себе і свою гру, найімовірніше, це призведе до нових негативних результатів у найближчому майбутньому.
Отже, під час свого турніру я зробив добре кілька речей. По-перше, я був на диво стабільним, зважаючи на різницю між кращою і гіршою партіями. Це вдалося завдяки гарній спеї. Закривання спеї – моя сильна сторона, і саме вона тримала мене на рівні. Наприклад, було кілька гравців із високими партіям (279, 298), які показали менш стабільну гру, і завершили із середнім, близьким до мого.
Хочу наголосити, хоча багато тренерів це й ігнорують, закривання спеї – це основний ключ до того, щоб врятувати погану гру, а також щоб зробити гарну гру ще кращою. Моя спея дозволила мені пройти кваліфікацію. Також, дивлячись на свої результати, я думаю, що моя концентрація під час гри могла б бути кращою. Я зауважив, що концентрація на спеї потребує трохи більше моєї уваги, зважаючи на тривалу перерву.
ЩО МОЖНА БУЛО ЗРОБИТИ КРАЩЕ?
Наступні три питання – ті, які дають вам найбільший урок під час змагання. Ставлячи ці питання, ви виявляєте щонайменше одну важливу річ щодо змагання, особливо дивлячись на пофреймові результати. Наприклад, якщо партія нижча за ваш середній, чому це відбулося? Через олію? Недостатньо страйків? Замало спеї?
У своєму турнірі я міг зробити більше страйків. Під час гри у мене було всього кілька серій, що не дало мені зіграти справді високі партії. І це тільки початок питань та відповідей. Коли ви знайшли відповідь на головне питання, спробуйте заглибитися:
Чи міг я виконувати кидки краще?
Чи міг я читати доріжку краще?
Чи міг я грати в інші лінії?
Чи міг я користуватися іншими шарами, тейпами тощо, щоб зіграти інакше?
Мої короткі серії страйків були переважно через недостатню точність. Це й очікувано, зважаючи на тривалу перерву. Але, тим не менше, я тепер знаю, що мушу підвищити точність. Скоріше за все, низька точність – це наслідок різного відпускання шара, над чим я працюю зараз.
ЧОГО Я НАВЧИВСЯ НА ЗМАГАННІ?
Питання говорить саме за себе, але відповідь на нього не так вже й просто знайти. Якщо ви тільки починаєте турнірне життя, то скоро навчитеся аналізувати свою гру, тому не хвилюйтеся. Для більш досвідчених гравців відповідь на питання криється у попередніх “Що могло бути краще”, хоча це не обов*язково одна й та сама відповідь.
Наприклад, якщо я відповів на попереднє питання, що міг покласти довшу серію страйків, то найбільш очевидна річ, якій я навчився на змаганні – це те, що в мене не було достатньо спорядження для гри. Після десятирічної перерви я грав старими кулями, що підходили краще для середніх олій. Я зрозумів, що жоден мій шар не підходить для довгої олії. І хоча я досить сильний ментально гравець, тільки після турніру я усвідомив, наскільки важливим у сучасному боулінгу є вибір шара.
НАД ЧИМ МЕНІ ТРЕБА ПРАЦЮВАТИ?
Це останнє питання. Воно визначає, що і як ви будете тренувати перед наступним змаганням. Хоча вам не обов*язково концентруватися виключно на слабких сторонах останнього змагання, важливо озирнутися назад, на попередні відповіді, щоб знати, що ви рухаєтеся в правильному напрямку. Наприклад, ваші відповіді базуються на відчуттях щодо техніки гри в цей день, а не на самому результаті.
Після свого турніру й виявлення недостатньої точності, я зрозумів, що хочу розібратися з виносом шара. Проаналізувавши відео, я виявив, що по-різному виношу шар, більше вниз, ніж у лінію гри. Отже, я вирішив приділити цьому увагу на тренуванні.
Іноді кілька відповідей на попередні запитання будуть однакові, але не турбуйтеся, якщо не можете відповісти по-різному. Наприклад, на питання “чого я навчився” і “над чим я буду працювати” можна відповісти “я слабо добиваю спею” і “я потреную добивання десятки”. Суть у тому, що ви навчаєтеся і усвідомлюєте свої сильні й слабкі сторони.
Ці питання можна розширити з фізичної гри на ментальну, на гру на доріжці та вибір шара. Чим більше відповідей ви знаєте, тим менше помилок ви зробите наступного разу.
Висновки
Я досі пам*ятаю, як грав проти Джейсона Бельмонте ще до того, як він став суперзіркою PBA. На турнірі Australian Open у 2005, перед стиковою грою, я спитав його, як він грає. Він сказав, що його остання партія перед стиком, напевно, була не найкращою. Говорячи про деталі гри, він закінчив так: “Нема про що турбуватися. Я спробую зробити висновки з цього і спробую не повторювати своїх помилок”. Тоді його відповідь нічого мені не сказала, але зараз очевидно, чому він став одним з найкращих гравців у світі. Важлива особливість, яка йому властива – як і іншим кращим світовим спортсменам – він навчається зі своїх помилок і використовує це у спорті. Навчання на змаганнях не робити тих самих помилок зробить вас кращим і більш морально стійким боулером.
Сподіваюся, ці пояснення допоможуть вам навчитися на власних змаганнях. Ще одне важливе повідомлення, яке варто взяти з собою, – будьте чесними з собою, коли робите висновки з гри. Для деяких боулерів це може бути болісним і важким, через те що вони ще не мають достатньої ментальної стійкості, щоб зрозуміти дрібні деталі, або ж через те, що вони захищають власне его, кажучи собі, що є кращими, ніж насправді.
Якщо ви не можете сказати собі правду про свою фізичну гру, не можете навчатися з власних помилок, – ви не зможете вдосконалюватися так швидко, як вам хочеться. З часом, а також із жорсткою чесністю до себе, ваші помилки відкриють вам дорогу до кращого виконання, кращих ігрових рішень під час наступних змагань.
