Переклад статті Філа Рігена “Let Go of Me!” з сайту Bowling This Month
Одну річ про боулінг можна сказати напевне: щоб збити кеглі, вам треба відпустити кулю. Скинути її з руки. Відпустити її. Але як? Почнемо з…
“Елітний реліз”
Останніми роками розгорнулася ціла дискусія, знято багато відео, написано чимало статей про “елітний реліз”.
Елітний реліз має деякі варіації, але типово це виглядає так: зап*ясток боулера закритий, фінгери за серединою кулі; боулер випрямляє кисть під час релізу; середні пальці повертаються на 6 годину, а великий палець виходить із кулі. На зображенні – реліз зірки PBA Шона Раша, де показано, як це робиться.
Якщо ви вивчите вповільнену зйомку елітного релізу, ви побачите, що більшість топових гравців – у тому числі Вес Малот, Томі Джонс, Майк Фейган і Шон Раш – відпускають кулю майже ідентично. У такому релізі немає надмірної сили, можна навіть сказати, що ці гравці використовують його, щоб розкрутити кулю. Дехто навіть каже, що елітний реліз дуже схожий на кидання диску фрізбі. Це так і є.
Залежно від гравця, елітний реліз може використовуватися на високій швидкості, з високими обертами (572 RPM), гравцями від жолоба до жолоба, як І.Дж.Такет, або ж із низькою швидкістю та меншим хуком, як наприклад Франсуа Лавуає (який часто відпускає кулю десь зі 325 обертами). Беручи до уваги кількість надзвичайно успішних гравців, що роблять такий реліз, очевидно, що він надзвичайно ефективний.
Останнім часом, однак, ми дедалі частіше бачимо одну окрему варіацію елітного релізу. Коли великий палець виходить із кулі, середні пальці (у правші) обертаються за годинниковою стрілкою з позиції 6 години десь ближче до 10-ї, із супроводженням кулі прямо перед обличчям гравця – і все це прямо суперечить усьому, чого навчали боулерів від 40 років і старше. Ця варіація, схоже, практикується багатьма гравцями, хто дещо менший зростом (такі як Такет, Лавуає, Діана Зав*ялова тощо).
Зрозуміло, що, як і з іншими елементами в нашому спорті, один і той самий реліз не може підходити для всіх. Тому елітний реліз – не єдиний реліз. Тож які ще бувають релізи, спитаєте ви? Окей, а скільки у вас є на це часу?
Були часи, коли ви могли почути щодо гравця, що він “натуральний кранкер” (cranker) або спінер (spinner). Також згадуються строкер, пауер строкер, ролер, фул ролер, ну й може ще якісь, про яких згадують рідше.
“Строкер”
Це загальний термін, який описує гравця, хто не показує якогось особливого визначного релізу. Строкери не згинають кисть, не роблятьь нічого зайвого рукою під час релізу. Вони просто дають кулі зійти з долоні. Попри це, є чимало варіацій строкерів, найбільш поширені з яких – ролер, хендшейк і пауер строкер (the roller, the handshake, the power stroker).
Норм Дюк – чистий строкер. Він ніколи не хапається за кулю в момент релізу, і в той же час здатний практично на будь-який тип релізу. Розгляньмо різних строкерів ближче.
Ролер
Це не той термін, який ви чутимете часто, але це справді різновид релізу строкера. Ролер просто тримає долоню за кулею, великий палець десь на 11-12 годину, і просто дозволяє кулі скотитися з кисті. Ані поворотів, ані згинів, ані скручувань – чисте відпускання. Такі гравці ефективно виводять доріжки з гри, оскільки їхні кулі котяться просто прямо. Також цей тип релізу допомагає поставити кулю в рол раніше, коли на початку доріжки багато олії.
Чи ефективний реліз ролера? Спитайте Уолтера Рея Вільямса-молодшого, найкращого боулера на думку мільйонів. Вільямс – перший боулер, що здобув 100 перемог у історії PBA, двічі виграв USBC Masters і двічі – USBC Senior Masters. Також гляньте на Ліз Джонсон, гравця року 2015 і 2016 у PWBA. Їх обох можна охарактеризувати як ролерів. Хоча реліз ролера називають “м*яким”, є деякі винятки. Вільямс-молодший мало не вистрибує з черевиків, відпускаючи кулю. І все одно він її просто котить.
Хендшейк
Дуже близько до ролера, хендшейк (“потиск руки”), як зрозуміло з назви, це відпускання кулі з того положення, в якому людина звичайно тисне руку. У правші великий палець приблизно на 10-й годині, у лівші, відповідно, близько 2-ї.
Хендшейкер стартує на апроучі уже з цим положенням руки, і утримує його весь час під час кроків і релізу, і в тому ж положенні проводить руку за кулею. Це не модно, це не круто, але це просто й ефективно для гри від жолоба до 12 дошки на багатьох оліях. На типовій клубній олії такий реліз дає гравцеві достатньо довжини, гарну реакцію на мідлейні, а також чітку реакцію на бекенді з тенденцією до пакета. Так само куля поводитиметься й на складніших умовах.
Пауер Строкер
Якщо вам ще мало термінів, давайте перейдемо до пауер строкера. Це гравець, який може видобути з кулі світло без значних зусиль у зап*ястку чи великих обертів. Подумайте про Піта Вебера. Чимало людей вважають його кранкером із високими обертами. Але якби у вас був словник боулінгових термінів, на сторінці “пауер строкера” було б фото Вебера.
Його фізична гра вражає. У нього немає якоїсь надзвичайної швидкості, немає й близько обертів, якими грає кранкер. Усе, що він має – це близько 90-градусні бокові оберти, що дають, напевно, одну з найширших арок у PBA-турі. Вебер досягає цього двома трюками: по-перше, він відкриває кисть у верхній точці замаху так, що його долоня повернута до правої стіни. По-друге, він просто чекає, поки куля опуститься до точки релізу, а потім дозволяє кисті повернутися проти годинникової стрілки й відпустити кулю. Подумайте про ці два слова: почекати й дозволити. Вебер не хапається за кулю й не тягне її донизу, і ще він не допомагає їй зійти з долоні. Відкритий зап*ясток дає великий хук, а відсутність “допомоги” дозволяє контролювати його без зайвих зусиль.
Кранкер
Не так вже й багато чистих кранкерів у наш час. Термін описує гравця, який робить лютий поворот кистю, щоб розкрутити кулю. У 1970-1980-х легендарний Марк Рот мав прізвисько здери-покриття-з-кулі, абсолютний кранкер. Але якщо ви подивитеся відео з Ротом зараз, то побачите, що за теперішніми стандартами його куля ледь-ледь повертала. (Просто ремарка: ми підійшли до логічного висновку – сучасні кулі зроблені для хуку; їм не потрібна допомога гравця; коли ви купуєте сучасну кулю, ви насправді купуєте “хук під ключ”).
Один із небагатьох сьогоднішніх кранкерів – Амлето Моначеллі. Амлето, кажучи взагалі, застарів у поняттях стилю, але у свої 55 він такий самий сильний гравець, як і 30 років тому. На відміну від Рота, Моначеллі загортає кулю. І чимало. І хоча він може тримати кулю прямо, його вибір – гра від жолоба до жолоба.
Якщо ви подивитеся на реліз Моначеллі у повільній зйомці, то побачите, як його лікоть згинається всередину, до лівого боку, як він виносить шар у замах далеко від корпусу. Коли він доносить кулю до точки релізу, його рука ще й досі зігнута, й випростовується аж у момент релізу, передаючи кулі всю енергію. Разом із майже жорстоким поворотом зап*ястка, це дає найбільш сильні страйки, які тільки можна побачити.
Фул Ролер
З усіх способів відпускання кулі, про цей говорять найбільш критично. Зазвичай трек на кулі при такому релізі виявляється зовні від отворів; такий трек зазвичай показує 3/4 ролера. А у повному варіанті трек проходит якраз посередині отворів – між тамбом і фінгерами. Іншими словами, уся поверхня кулі торкається доріжки. Це й називаються 4/4 ролером.
Така гра вийшла з моди, коли на ринку з*явилися сучасні кулі. Звичайна мудрість підказувала, що фул ролер просто не може збити всі 10 кегель. Але мудрість змінюється з часом. Том Смолвуд довів це під час PBA World Championship 2009 року. З того часу він гравець списку А в турі. Серед жінок до топу дісталася Шеннон Плуховскі – яка теж є фул ролером.
Спінер
Ще один реліз, вартий згадування, це спінер. Суперзірка Том Бейкер, колишній про-боулер Батч Соупер, учасник Залу Слави PBA Вейн Зан – усі спінери. З часом Бейкер покинув цей стиль і зараз грає більше ролом, типу “майже спінер”. Із сучасних гравців-спінерів згадується хіба що Райян Шефер. Подивіться на відео: коли він відпускає кулю, кисть повертається проти годинникової стрілки, а долоня просто дивится в підлогу.
Дворукий реліз
Є одна річ, яку вам треба знати про дворукий реліз: такого релізу немає.
Але дворукі гравці є. Стиль популяризували Джейсон Бельмонте та Оску Палермаа, серез наймолодших зірок з двох рук грає Ентоні Сімонсен. Але… зачекайте. Якщо ви подивитеся уважно, то побачите, що хоча вони й несуть кулю обома руками, відпускають її все одно з однієї! Як і всі інші… Перевага дворукої гри – у створенні додаткових обертів, що досягають 600 RPM. Але так може й І.Дж.Такет, традиційний одно-рукий гравець.
Заключні думки
Отже, які висновки ви візьмете з собою? Пропоную цей:
усі релізи ефективні. Якщо можете, додавайте обертів, великий хук, чи робіть елітний реліз – усе це дає перевагу гравцеві, але… не завжди. Куля з більшими обертами дає більшу зону помилки, бо легше створює керрі в кеглях навіть з лайт-пакету. Але такі оберти набагато важче контролювати, коли куля рухається доріжкою порівняно прямою лінією. У якийсь день один зі стилів перемагає інші, а потім поступається, щоб виграти в інших умовах.
Не важливо, який ваш стиль – кранкер, спінер, фул ролер тощо – ви унікальні. Ніхто не відпускає кулю точно так само, як ви. Подумайте, що ці гравці мають спільного: Вес Малот, Волтер Рей Вільямс, Джейсон Бельмонте, Ентоні Сімонсен, Амлето Моначеллі, Том Смолвуд, Шеннон Плуховські, Майк Фейган, Томі Джонс, Норм Дюк, Франсуа Лавуає?
Тільки дві речі: кожен має свій власний стиль, і кожен є гравцем світового рівня.
Для кращих результатів будьте собою.
