Переклад статті Тайрела Роуза із сайту BowlingThisMonth
Кожен, хто бачив професійну гру в боулінг, помічає, що у кожного боулера є свій унікальний індивідуальний стиль. І будь-хто, взявши урок у тренера, найімовірніше, чув більш-менш однакові зауваження щодо гри. Як же це можливо, що всі тренери кажуть однакові речі, а кращі гравці в світі роблять те саме інакше?
Певні елементи гри є абсолютно обов*язковими, якщо гравець хоче розкрити свій потенціал у спорті. Деякі інші елемент можуть відрізнятися залежно від стилю гри, типу тілобудови гравця, і того, що найкраще підходить боулеру ментально або з точки зору тактики. Тож у цій статті ми поговоримо про 7 найбільш важливих елементів, які потребують корекції. Майте на увазі, що не всі вони стосуються фізичної гри. Ось ці речі (не в порядку важливості), що стримують ваш потенціал у грі.
Поганий баланс
Поганий баланс на лінії фолу – одна з найважчих речей, які треба подолати, якщо ви хочете стабільності. Не важливо, наскільки гарний ваш замах, скільки обертів ви даєте кулі, – якщо ви не в рівновазі під час релізу, вам буде дуже-дуже важко влучати в таргет постійно й однаково.
Один з боулерів, що згадується в розмовах про баланс, – Волтер Рей Вільямс молодший. Один з найкращих гравців у світі, його часто наводять як приклад сильного боулера зі слабким балансом. Його найбільш впізнавана поза після релізу – задня нога вилітає високо в повітря і надмірний супроводжуючий рух рукою, так що він часто відступає назад чи вбік після кидка. Насправді ж Вільямс-молодший під час самого релізу стоїть дуже твердо, а його надмірні рухи після релізу якраз і виводять його з балансу.
Часто саме з цією метою тренери вимагають залишати задню ногу на підлозі: вона додає стабільності. Однак баланс – це значно більше, ніж обидві ноги на землі. Детальне вивчення топових гравців показує, що нога опиняється в повітрі частково під час релізу, або й зовсім не торкається підлоги. Працюючи над своїм балансом, ключову увагу приділяйте різниці між втратою рівноваги під час релізу та зміною положення тіла після того, як куля зійшла з вашої руки. Перше – набагато гірше другого, і всі елітні гравці врівноважені під час відпускання кулі. (Згодом тут буде ще одна стаття, з більш детальним і глибоким аналізом балансу).
Неправильний замах
В останні роки не так вже й важко помітити тенденцію до високого замаху. Коли він вперше з*явився в професійному боулінгу, замах Піта Вебера був унікальним. Зараз замах до рівня голови або й вище є звичайним. Більше того: зараз важко знайти професійного гравця, який не піднімає кулю так високо (окрім дворуких гравців, звичайно).
На жаль, такий великий рух потребує залучення більшої кількості м*язів і дозволяє замаху виходити з лінії гри. Замах на рівні плеча потребує набагато менше зусиль для контролю, ніж піднімання кулі над головою.
Поки більша частина енергії створюється ногами, замах найближчим часом навряд чи опуститсья нижче, тож боулерам треба бути впевненими, що куля залишається в потрібній траєкторії і щоразу рухається однаково, стабільно. Чим вищий замах – тим вищий ризик, особливо якщо гравець піднімає кулю не тими м*язами, або його тіло не готове для такого високого замаху. І хоча висота замаху в різних спортсменів відрізняється, якщо ви подивитеся на топових гравців ззаду, то побачите, що висота, напрям і швидкість кулі дуже мало відрізняються від кидка до кидка.
Кажучи просто, якщо ваш замах значно відхиляється вправо чи вліво від бажаної лінії гри, ваша ефективність як гравця знижується, і ви втрачаєте стабільність.
Нестабільна постава
Пов*язана з балансом і замахом, але все-таки окрема й незалежна річ – це постава боулера. Одна з найбільш очевидних речей, за якими можна відрізними середнього гравця від боулера міжнародного рівня – це положення корпусу.
Корпус має велике значення з двох причин. Перша: ваш тулуб поєднує усі частини тіла, які рухаються під час гри, і прямо впливає на кроки й замах. Він передає енергію і силу, створену ногами, до ваших рук і до кулі. Неефективне використання його ресурсів катастрофічно зменшує створену енергію, збільшуючи непотрібний тиск у малих м*язах руки й плеча.
По-друге, тулуб – це основа вашого замаху. Якщо ваш корпус сильно розгойдується, особливо вперед-назад чи з боку в бік, дуже малоймовірно, що вам вдасться створити стабільний замах чи, тим більше, реліз.
В ідеалі боулер повинен прагнути до найменшої рухливості тулуба. Більшість топових гравців відпрацьовують деякий нахил убік в стартовій позиції або на початку замаху, а потім збільшують нахил вперед, аж поки не досягнуть ідеального положення для релізу, і зберігають цю позицію. Найбільш активним динамічним рухом корпусу має бути “відкривання”, щоб розвернути плечі й краще передати енергію до кулі під час релізу.
Єдиним винятком із цього правила є дворукі гравці. Щоб залишити обидві руки на кулі під час замаху, вони змушені збільшувати рухливість корпусу. Вони нагинаються дуже далеко вперед до середини апроучу, і вже звідти переходять до позиції сильного релізу під час слайду. Тому вони часто виглядають так, ніби “вистрибують” на лінію, що неприпустимо для гри з однієї руки й необхідно для дворукої гри. Звичайно, така динаміка потребує набагато більше роботи, щоб досягти стабільності.
Ментальні зриви
Одна з найкращих цитат легендарного американського бейсболіста Йоггі Берра: “Бейсбол на 90% ментальна гра. Решта – фізична”.
Коли боулер більше й більше розвиває свою фізичну гру, ментальна складова набуває дедалі більшого значення. Чим вищого рівня ви хочете досягти, тим більш важливими для стають ментальні навички, бо гра вже набула певного технічного рівня.
Ментальні зриви, з будь-якої причини, завдають боулеру більшої шкоди, ніж будь-які фізичні недоліки. Технічна помилка, наприклад, пришвидшення кулі, впливає тільки на один кидок. Ментальні провали зачіпають кілька фреймів або навіть партій.
Ніхто не ідеальний, коли йдеться про ментальну гру, і навіть найкращі спортсмени лають себе час від часу. Але неможливо ігнорувати позитивний ефект від упевненості в собі чи від гарного ігрового настрою. Боулери під час серії страйків (або під час спадів) скоріше гратимуть краще (або гірше), бо рівень їхньої впевненості й перспектива всієї гри змінюється від різкого покращення (чи погіршення) їхнього фізичного виконання.
Ментальна гра настільки важлива, що може підняти боулера середнього рівня над гравцем із кращими фізичними навичками. Кожен може згадати принаймні одного гравця з надзвичайно гарними фізичними навичками, який при цьому не здатний досягти великого успіху. Частіше так, ніж ні, це залежить від ментальних можливостей і віри в себе на базовому рівні.
Грехе Фах, перший канадієць, що виграв PBA Tour, після першого титулу виграв іще один регіональний турнір PBA. Після гри в одному з інтерв*ю він звернув увагу на одну річ, яка допомогла йому в грі: впевненість. Він не зміг показати результат на USBC Masters перед двома переможними турнірами, але повірив, що гідний гри на такому рівні. І хоча він грав не на найвищому технічному рівні, його впевненість допомогла йому скористатися нагодою і здобути два титули поспіль.
Хапання кулі
У сучасному боулінговому середовищі ідеальний реліз суттєво відрізняється від того, як його робив свого часу перший “кранкер” Марк Рот. Революційний для свого часу, його реліз у теперішніх умовах має не тільки замало обертів, але, й що більш важливо, надто складний для контролю.
Один із найскладніших переходів, який необхідно зробити боулеру, щоб перейти від простих умов гри на складніші, це реліз. Якщо ви ще не навчилися як слід відпускати кулю, ви будете страждати й боротися майже на будь-якій спортивній олії.
Типовий реліз, особливо в минулі часи, це той, де гравець піднімає пальці, закриваючи кисть, коли куля сходить з руки, щоб створити оберти. Це дуже популярно серед юнацтва, а також через гравців, що користуються хаусболами. Таке підсмикування кулі працює на легких “домашніх” оліях, бо вони мають відповідні переходи в олії з високим ратіо, а сама олія допомагає кулі тримати напрям руху.
На жаль, коли олії стає менше, а переходи в ній зрівнюються, такий реліз створює скажені оберти на сухій частин доріжки. На олії з малим ратіо, особливо на свіжих доріжках, така реакція повністю неконтрольована і гарантовано знизить ваші очки.
У сучасному боулінгу топові гравці створюють оберти із дуже м*яким зап*ястком, щоб отримати контрольований рух по доріжці – як щодо реакції кулі, так і щодо поправок у лінії гри.
Ігнорування руху кулі
Якщо ви не в змозі побачити рух кулі, або розпізнати недостатню та надмірну реакцію, то не має значення, наскільки якісно й технічно ви граєте. Є навіть приказка “неможливо переграти погану реакцію кулі”, і вона має під собою основу. Ніхто з поганим рухом кулі не може грати так добре, щоб подолати того, хто теж добре грає, але ще й бачить реакцію своєї кулі.
Здатність бачити, чи гарна реакція у кулі, і створювати таку реакцію, зміщуючись по доріжці, – одна з первинних навичок, які потрібні боулеру для досягнення якогось рівня та регулярного успіху. Найкращі боулери найкращі не тому, що вони відпускають кулю краще за інших, але й тому, що вони знають, що робити з реакцією на доріжці.
Тут так багато змінних чинників для врахування та вивчення, що коли навчання доходить до руху кулі, навіть найбільш детальний матеріал дається зі скрипом. Взаємодія з кулею та умовами на доріжці включає майже всі елементи спорту, і все це відбувається у лічені секунди, тож вам потрібно знати, куди дивитися й як інтерпретувати побачене. Від моменту, коли куля сходить з вашої руки аж допоки куля не зійде з піндеку, вона дає вам інформацію про лінію гри й поправки, які вам треба зробити. Це мандрівка довжиною в життя для боулера, але щоб справді розкрити свій потенціал, абсолютно необхідно опанувати цю навичку.
Нездатність до навчання (Being uncoachable)
Останній із 7 гріхів боулера є також і найбільше страшним для гравця. На жаль, багато хто з добре освічених гравців є також і найбільш нездатними до роботи з тренерами. Це як ніщо інше є навичкою, яка не дається людям природно.
У кожного з найкращих гравців у світі були тренери, з якими вони працювали на різних стадіях своєї кар*єри. Але ніхто не може слухатися тренера достатньо добре. Стосунки тренерства досить специфічні. Щоб не заглиблюватися в тему (вона потребує окремої статті), скажемо таке. Якщо ви справді хочете стати кращим, вам потрібен тренер, і навчитися приймати тренерські настанови може бути окремим складним завданням, особливо якщо це новий тренер.
Висновки
Отже, це топ-7 найбільш загальних проблем, які зупиняють боулера на шляху до успіху. Більшість гравців винні принаймні в одному з них, хоча навряд чи ви впізнали себе в усіх сімох. Навіть початківці мають природний хист до чогось конкретного.
