Найкраща на сьогодні спортсменка із Польщі. Уся інформація зібрана із відкритих джерел.
Досягнення у команді Польщі:
- чемпіонка Польщі: 2007, 2009, 2010, 2011, 2012
- чемпіонка молодіжного чемпіонату Польщі: 2004, 2005, 2008, 2009, 2010, 2011
- Чотирикратна бронзова медалістка European Youth Championships: дабли й мастерс у 2008, дабли в 2009, сингли й мастерс 2011
Інші нагороди:
- виграла кваліфікацію U.S. Women’s Open у 2017 році;
- була другою в кваліфікації USBC Queens у 2016 році;
- двічі нагороджена NAIA в команді Webber International (2013, 2014);
- виграла РWBA Greater Detroit Open у 2017;
- виграла нагороду Rookie of the year – Новачок року – в 2017 році
Дар’я Пайок – стафер 900 Global, Turbo та Logo Infusion.
Кар’єра
Почала грати в боулінг у віці 6 років у польській Познані в 1999 році – там якраз відкрився перший боулінг-центр. Батьки (особливо тато) підтримали захоплення Дар’ї, у віці 11 років вона вже виграла національний молодіжний чемпіонат і представляла Польщу на Молодіжному чемпіонаті Європи. У 16 Пайок зібрала всі національні титули в Польщі, а 2012 року вступила до Міжнародного університету Веббера у Флориді (США).
Я не дуже любила спорт, але ця нова дивна гра мене захопила. Коли я зробила свій перший кидок, це було щось нове й захопливе, не таке, як інші види спорту. Боулінг вкрав моє серце.
Спочатку, звичайно, я могла кидати шар тільки двома руками, але згодом навчилася грати й із однієї руки. У 9 років татко подарував мені мій перший власний шар.
Пайок згадує, що спочатку грала бекапом через другу стрілку зліва. У її місті було не так вже й багато спортсменів-боулерів, і ще менше тренерів чи форирувальників. Але гра їх захоплювала, і Пайоки часто бували в боулінгу на сімейних вечірках.
У 2004 році Пайок виграла молодіжний чемпіонат Польщі й потрапила до збірної команди (Польща зібрала лише двох дівчат, хоча юнаки поїхали повним складом). На міжнародному рівні вона завершила виступ ледь не на останньому місці із середнім 148 за 24 гри.
Цей досвід відкрив мої очі й підняв мої стандарти гри. Мені дуже хотілося одного разу стати дівчиною із високим замахом і приголомшливими обертами, дівчиною, на яку всі дивляться в німому зачудуванні.
Боулінг-клуб був поруч із будинком, і вона проводила на доріжках чи не весь вільний час під керівництвом польського тренера Марека Чарезинського. Дар’я зазначає, що до 16 років вже виграла всі медалі в країні, але її результати не росли. Вона відчула, що стоїть на місці, і перейшла до американського тренера Костаса Міцингаса.
Костас навчив мене сучасній грі. Він бачив мене як гравця, яким я хотіла бути, знімав відео, показував, над чим треба працювати. Він вказав мені напрямок і знову вселив у мене надію.
Із Міцингасом Пайок тренувалася до 2012 року, поки не вступила до університету й, звичайно, приєдналася до університетської команди.
Після випуску з коледжу Пайок вирішила продовжити професійну кар’єру й приєдналася до PWBA, отримала візу, щоб зосередитися на грі й тренуваннях. Того ж року (2016) її прогрес відзначили, й Дар’я підписала перші спонсорські контракти.
Перші виступи пройшли не дуже добре, я програла собі ментально. Я ненавиджу бути посередньою, не проходити кваліфікацію, не мати шансу грати далі. А потім я зіграла свої перші 300, і все змінилося.
У сезоні 2017 Пайок виграла свій перший професійний титул, The PWBA Greater Detroit Open. Пізніше, на US Open вона зіграла ще дві перфект гейм, і поступилася у фіналі Ліз Джонсон.
Історія Пайок іще триває: вона працює із коучами тренінгового центру Кегель і не зупиняється перед удосконаленням.
Я роблю все для того, щоб бути кращим боулером, бо тут є пристрасть, наполеглива робота й рішучість, і тільки так можна творити чудеса. У боулінгу майже немає місця удачі, і це мало пов’язано із талантом – це все важка праця й розуміння гри. Я досягла того, що маю, бо одного дня вирішила відмовитися від усіх інших варіантів, щоб здобути щось більше й краще. І одного дня сподіваюся конкурувати на найвищому рівні.
