Довільний переклад із сайту BowlingThisMonth.
Випадкові глядачі в нашому спорті часто вважають, що шар – це просто суцільна куля. Упродовж століть це припущення було досить близьким до правди, але в останні роки немає нічого більш далекого від дійсності.
Основні види шарів для боулінгу
Шари для боулінгу можна класифікувати за багатьма параметрами. У сьогоднішньому огляді нас цікавлять ядра, отже, розділимо всі шари на три типи: за збільшенням складності їхніх внутрішніх “двигунів”. Це низькопродуктивні ядра (типу млинців), симетричні та асиметричні ядра.
Ядра типу “млинець”
Ці ядра ми вже згадували, коли йшлося про загальну структуру шарів для боулінгу (дво- та трикомпонентні шари). “Млинці” як правило використовують у поліестерових (пластикових) та уретанових шарах, а також у реактивних шарах для початківців. Форма такого ядра дійсно нагадує млинець, хоча іноді вони більше схожі на маленькі шайби. Наприклад, поліестерові шари Ebonite, як правило, мають традиційне пласке ядро, тоді як пластикові шари Brunswick частіше мають форму, ближчу до шайби.
Незалежно від точної форми ядра-млинця їхня продуктивність дуже низька. Всі вони як правило мають більш високі значення RG і низькі диференціали RG, що не дозволяє їм робити значні хуки.
Інша визначальна характеристика цього типу ядер у тому, що такі шари рідко мають суттєву різницю між розташуванням осі низької RG (або “pin”) і маркером центру ваги. Через це їх часом називають шарами із “внутрішнім піном” (pin-in balls).
Традиційний розпил для таких шарів полягає в тому, что просто позначити пін чи інший маркер (залежно від виробника) близько до центру хвата. Варіанти для дрилю таких шарів досить обмежені, хоча існують приклади використання агресивних дрилів для спеціальних умов гри.
Симетричні ядра
Наступний рівень складності – це симетричні ядра. З технічної точки зору, ядро-млинець – це також симетричне ядро, але більшість гравців і фахівців вважають, що “млинці” відрізняються від симетричних ядер. Коли ми говоримо про симетричне ядро, то маємо на увазі великі ядра у двокомпонентних шарах, які НЕ мають трьох різних моментів інерції. (large cores found in two-piece bowling balls that DO NOT have three distinct principal mass moments of inertia). У термінології боулінгу це означає ті ядра, які не мають значно високого проміжного диференціала RG. За згодою більшості форирувальників і виробників шари, які мають невеликі диференціали (скажімо, менше 0,008”) називають симетричними.
У широкому розумінні, існують два типи симетричних ядер: ті, що мають осесиметричну геометрію і ті, що мають неосесиметричну геометрію (axi-symmetric, nonaxi-symmetric). Розрізняють їх за обертанням навколо центральної осі. Одним із популярних прикладів осесиметричної форми є відоме ядро-лампочка.
Класичне ядро-лампочка є прикладом симетричного ядра, що має осесиметричну геометрію. У цьому прикладі жовтий двовимірний профіль повертається навколо центральної червоної осі, і в будь-якому положенні створює форму лампочки.
Інший тип симетричного ядра має більш складну геометрію, але зберігає симетрію з точки зору основних масових моментів інерції. Прикладом такого ядра є симетричне ядро Resurgence Symmetric з лінійки Columbia 300. Його форма в основному осесиметрична, але вона має кілька невеликих неосесиметричних характеристик.
Цей приклад форми ядра математично симетричний, але він не має осесиметричної геометрії. Зауважимо, що не існує простого двовимірного профілю, який можна було б повернути навколо червоної осі, щоб отримати остаточну тривимірну геометрію.
Чи варто гравцеві перейматися різницею між осесиметричним та неосесиметричним ядром? У більшості випадків – ні, не варто. Попри те, що отвори для пальців можуть посилювати або послаблювати неосесиметричні характеристики ядра, вплив цього на масові властивості шара досить малий. Ми говоримо про неосесиметричні симетричні ядра лише щоб пояснити, що ви не можете сказати напевно, чи є ядро симетричним, просто дивлячись на позначки на ньому.
Деякі кулі, які виглядають асиметрично геометрично, є насправді симетричними математично (і це дійсно важливо). Єдиний спосіб дійсно знати, чи є ядро симетричним або асиметричним, це розгляд RGs та диференціалів, наданих виробником. Якщо шар має дуже низький диференціал або якщо виробник навіть не повідомляє про диференціал, то шар, швидше за все, симетричний.
Симетричні ядра мають різноманітні RG й диференціалах. Загальна характеристика їх полягає в тому, що вони будуть більш плавними й рівномірними в порівнянні з асиметричними аналогами. Однак зауважте, що зв’язок між “плавністю” шара на доріжці й симетрією його ядра не є настільки сильним, як може здаватися.
Асиметричні ядра
Симетричні ядра переважно мають два “mass moments of inertia”, у асиметричних ядрах цих моментів три. У термінології боулінгу асиметричні ядра визначають як такі, що мають високий показник RG і разом з тим високий диференціал RG. Приклад дуже простого асиметричного ядра показано нижче.
Найпростіший приклад асиметричного ядра – це просто прямокутна призма з трьома різними довжинами ребра і закругленими кутами.
Асиметричні ядра можуть мати будь-яку форму й розміри, а шари з такими ядрами – величезне різноманіття RG і диференціалів.Ступінь асиметрії ядра визначається проміжним диференціалом RG: шари з дуже низьким проміжним диференціалом мають дуже низький ступінь асиметрії, а шари з дуже високим проміжним диференціалом – дуже високий ступінь асиметрії. Проміжні диференціали асиметричних шарів коливаються від приблизно до 0,008 ″ до 0,025 ″.
Загальне уявлення про асиметричні шари полягає в тому, що вони схильні до більшого кута руху, ніж їхні симетричні аналоги. Знову ж таки, якась частка правди в цьому твердженні є, але зв’язок між хуком і рівнем асиметрії ядра не такий уже й сильний.
Ключова відмінність між симетричними та асиметричними шарами для боулінгу полягає в тому, як вони роздрилені. Для симетричних шарів блок ваги орієнтований по відношенню до позитивної осі обертання й хвату гравця на основі розташування піна (який позначає низьку вісь RG кулі) і маркера CG. Асиметричні кулі для боулінгу використовують пін і маркер “mass bias” (який позначає розташування високої осі RG). Крім того, деякі варіанти дрилю працюють по різному на високоасиметричних та симетричних шарах. Наприклад, розмір відстані 6″ pin-to-PAP на симетричному шарі зазвичай дає дуже м’яку реакцію. Проте на високоасиметричному шарі відстань у 6″ може дати надвичайно широкий хук, залежно від розташування осі високого RG.
Детальніше параметр RG та розпили розглянемо пізніше, але майте на увазі, що шари з ядрами різної симетрії не можуть розглядатися й оцінюватися однаково, коли йдеться про варіанти дрилю.
Назви ядер – що вони означають?
Як і з поверхнями, більшість виробників шарів дають ядрам власні імена. Так само як із поверхнями, ці назви ніяк не стосуються характеристик шара, хіба що можуть допомогти гравцеві знайти інший шар із таким самим ядром. Іноді виробники включають до назви щось описове, наприклад, “Low RG”, “High Diff” тощо, але як правило краще використовувати фактичні опубліковані RG та диференціали для характеристики ядра, ніж його ринкову назву.
