Довільний переклад статті Кена Каспрзака (Ken Kasprzak) із сайту Bowlingthismonth.com
Якщо ви використовуєте абразивні пади для обробки поверхні, то намагаєтеся керувати найважливішим фактором реакції шара на доріжці. Обробка поверхні є надзвичайно важливою для максимальної гри. Ви вже знаєте, що боулінг-конгрес США провів величезне дослідження 18 змінних, і виявив, що однією з ключових є шорсткість поверхні.
Кен Каспрзак використав науковий підхід, щоб детальніше розібратися з обробкою поверхні. Для цього він використав пристрій, що робить лазерне сканування поверхні шара (сканер Jayhawk Bowling Supply & Equipment, Inc. за допомогою Precision Analytical Instruments, Inc.). Він вимірює якраз шорсткість, роблячи близько 40000 вимірювань по всій поверхні шара.
Розуміння характеристик поверхні вимагає знань про два параметри:
?шорсткість (або грубість, чи зернистість поверхні) залежить від глибини “піку” (Ra)
?і відстані між цими “піками” (RS) – ось вони на ілюстрації.
Щоб краще зрозуміти, що таке Ra і RS, подумайте про них як про параметри автомобільної шини. Глибина протектора – це Ra, а відстань між протекторами можна розглядати як RS. Глибина й відстань між протекторами створюють простір для розсіювання рідини й бруду на дорозі, завдяки чому збільшується площа контакту поверхні з дорогою.
Те саме можна сказати й про шар для боулінгу, коли він рухається змащеною частиною доріжки. Чим більша відстань між “піками”, тим більше місця для “розсікання” масла, більша площа контакту з поверхнею, менше навантаження і більша сила тертя. У дослідженні USBC найважливішим фактором виявилася глибина (Ra), а відстань (RS) – третя за значенням.
У цьому дослідженні сканер конвертує значення Ra та RS до середнього значення зерна (гріт) та значення стандартного відхилення. Стандартне відхилення вказує на варіації в текстурі поверхні. Менші відхилення вказують, що поверхня більш однорідна.
Отже, Кен взяв сканер на один із чергових турнірів, щоб просканувати спорядження гравців ліги й відстежити зміни, які відбуваються із шаром під час гри. Інтерес до експерименту виявили 15 гравців, п’ятеро з яких активно обробляють поверхню падами і підкручують шар. Інші регулярно миють шари та використовують обладнання прошопу для відновлення поверхні. Результати сканування цих 15 шарів були дивовижними.
? Вимірювані поверхні показали результат від 3893 до 5429 гріт, у середньому 5046. Боулери, що брали участь у цьому неформальному дослідженні, були здивовані результатом. Дехто подумав, що лазерний сканер помилився, оскільки очікували, що їхні шари будуть набагато шорсткішими, ніж показав прилад.
Турнір, де відбулося вимірювання – типова домашня ліга із рекреаційною діаграмою олії. Як правило, в таких іграх типовою скаргою гравців є те, що шари дають забагато реакції скраю доріжки, а також те, що в першій і другій партіях занадто слабкий розліт кегель. Очевидно, обидві ці скарги можна вирішити посиленням шорсткості шара, особливо на початку турніру. Використання сканера показало, що більшість гравців не мали достатньо шорстких шарів – принаймні, не таких шорстких, як вони думали.
⚠ Чому інструмент точного вимірювання показав такі дивні результати, таку малу шорсткість порівняно з очікуваною гравцями?
Кен провів низку експериментів щодо того, чи можливо вручну збільшити
шорсткість, і як це зробити. Результати виявилися несподіваними.
Суть експерименту: спробувати “зашкурити” шар вручну до якомога більшої шорсткості. Використовувався лазерний сканер поверхні, а також щоразу нові абразивні пади Абралон на 500 гріт. Способи шліфування: чотирибічне (верх, низ, правий бік, лівий бік) і двобічне (тільки верх і низ шара).
➡ Експеримент А: вологий пад, чотирибічне шліфування, сильний тиск. У першому експерименті Кен змочив пад і шліфував шар, сильно притискаючи пад. Шліфування мало на меті прибрати з поверхні “бруд”, який “забиває” поверхню. Отримане зерно за результатами сканування – 4285.
➡ Експеримент B: так само, як А, але з промиванням паду після кожного проходження. Гіпотеза полягала в тому, що очищений пад дасть більшу шорсткість. Проте промивання не дало суттєвого покращення, кінцевий результат показав шорсткість 4099.
➡ Експеримент C: сухий пад, чотирибічне шліфування, сильний тиск. У цьому випадку на шліфувальному паді утворюється “бруд”, який перешкоджає повному контакту пада з поверхнею (див. ілюстрацію). Остаточний результат – 3890.
➡ Експеримент D: так само, як С, але з чищенням паду після кожного проходження. Як і в експерименті В, очищення паду не дало суттєвого покращення, остаточний результат 3664.
➡ Експеримент E: сухий пад, двобічне шліфування, сильний тиск. Результат – 3500.
➡ Експеримент F: так само, як Е, але зі слабким тиском. Як не дивно, саме це дало найбільш вражаючий ефект, бо результат шліфування показав 750.
➡ Експеримент G: так само, як і F, але новий пад для кожного проходження. Мета експерименту – перевірити зношення паду, а також те, чи створює він більш гладку поверхню при повторному використанні. Сканування показало шорсткість 708. Тоді Кен повторив шліфування, використовуючи той самий пад, і отримав шорсткість 2311.
Кен був здивований результатом. Чому не вдалося створити шорсткість 500 із падом на 500 гріт? Чи правильно налаштовано сканер? Чи коректно виготовлені пади? Кен перевірив пади й шари кілька разів, проконсультувався із фахівцем із лазерного сканування і виявив, що усі результати правильні – сканер відкалібровано, а перевірені шари справді мають ту шорсткість, яку показав пристрій.
⚠ Проблема виявилася в тому, що шліфувальні рештки надзвичайно швидко засмічують проміжки в абразивній поверхні паду. Бруд із шара налипає на гранули абразиву, і це сміття не можна ані вимити, ані видалити пилососом. Можливо, це відбувається через їхнє розплавлення, або хімічну реакцію, або електростатичну напругу. На фото з падами один не використовувався, а інший (правий) використовувався для одного шара. Навіть після пилососу на паді залишається досить багато часточок.
Отже, найкращим способом шліфування виявився наступний: легкий або середній тиск на пад, шліфування зверху та знизу. Цей метод послідовно давав шорсткість поверхні від 700 до 1300 гріт зі свіжим падом.
