Поверхня – coverstock – найважливіший компонент шара.
Більшість експертів із боулінгу сьогодні погоджуються, що поверхня є найважливішою частиною шара. Поверхня відповідає за 60-80% руху шара на доріжці (решта 40-20% створюється ядром, його ваговими властивостями та розпилом шара).
Основні види поверхонь
У сучасному боулінгу є три основні типи поверхні: це поліестер, уретан та реактивні смоли. Четвертий тип, частинкова поверхня, – це варіант реактивної смоли, яка останніми роками втратила популярність.
Поліестер (пластик)
Більшість сучасних шарів початкового рівня мають поліестерову поверхню, їх іще називають “пластиковими”. Ці два терміни в цій статі ми використовуємо як синоніми.
Основна характеристика пластикових поверхонь – це те, що вони, як правило, не здатні робити великий хук. Причиною цього є те, що пластикові поверхні є жорсткими і менш пористими, ніж інші різновиди, і не дають достатньо тертя на доріжці. Пластикові поверхні в сучасному боулінгу виконують три функції:
- Пластикова поверхня характерна для перших шарів або для гравців, які грають в боулінг для розваги й час від часу. Це прекрасний вибір, оскільки такі шари довговічні, недорогі й мають незліченну кількість кольорів та малюнків, і ще їх дуже легко контролювати.
- Пластикові шари використовують спортсмени для добивання. Оскільки спеєві кидки зазвичай не потребують великого хука, більшість топових боулерів використовують пластиковий шар для прямих кидків, де малюнок олії не впливає на результат кидка. Пластикові шари для цього підходять ідеально, оскільки дуже мало повертають.
- Також пластикові шари спортсмени можуть використовувати на надзвичайно сухих доріжках, якщо вважають, що менше тертя підвищує шанси на страйк.
Іншими словами, поліестеровий шар можна знайти в сумці будь-якого боулера – і любителя, і початківця, і крутого спортсмена.
Уретанові поверхні
У 1980-х роках уретан був королем боулінгу. Це був шалений крок уперед у технологіях поверхонь. Уретанові поверхні створюють значно більше тертя, ніж пластикові, і дозволяють гравцеві створювати більший кут заходу шара в карман, тобто створити більшу ударну силу.
Сьогодні уретанові поверхні, як правило, зустрічаються на шарах для гравців початкового рівня. Ці кулі призначені для тих, хто тільки вчиться робити хук. Уретан – чудовий середній шар між поліестером і реактивною поверхнею. Вони продаються за доступною ціною, є передбачуваними з точки зору руху, і це робить їх чудовим вибором для вивчення хукових кидків.
Хоча уретан суттєво поступився реактивним поверхням, останніми роками він переживає оновлення й переродження. Коли кілька титулів РВА були завойовані гравцями з уретановими шарами, виробники подбали про те, щоб відновити виробництво нових моделей з уретановим покриттям. Чимало топових гравців, особливо ті, хто грає з великими обертами, – додали уретани до своїх арсеналів – на той випадок, коли реактивні шари виявляються занадто сильними.
Реактивна смола (reactive resin)
Реактивна смола – це складна формула, яка кардинально змінила боулінг. У порівнянні з уретановими шарами, покриття з реактивних смол створює значно більше тертя з поверхнею доріжки, внаслідок чого виникають великі й величезні хуки, великі кути заходу шара в кишеню та більший розліт кегель.
За винятком невеликої кількості уретанових шарів, більшість спортивних шарів для боулінгу сьогодні мають поверхню з реактивними смолами. Хоча хімічний склад кожної поверхні унікальний, виробники зазвичай класифікують їх у три великі групи: солідові реактиви, перлові реативи та реактивні гібриди. Ось які особливості має кожна з цих груп:
Реактивні солідові поверхні: це “базова” форма поверхні з реактивною смолою. Як правило, за рівних інших умов, соліди раніше стають в рол, ніж перли та гібриди. Іншими словами, вони створюють більше тертя ще в олії, що спричиняє більш плавну реакцію на бек-енді, бо частину свого хуку такі шари використали ще в першій половині доріжки.
Реативні перлові поверхні: дуже подібні до солідів, крім того, що їх виготовляють із іще однією добавкою – слюдою. Додавання слюди зменшує тертя шара в олії, шар більше ковзає у першій половині доріжки, і це виглядає як більш різкий рух на бек-енді.
Реактивні гібриди: як ви вже здогадалися, гібриди – це лише комбінація соліду й перлу. Як правило, вони складаються із солідової та з перлової поверхні одночасно, і зазвичай ці частини мають різні кольори. Виробник може вказати (а може й ні), який колір відповідає солідовій поверхні, а який – перловій. Що ж до реакції, то гібриди (от дивовижа!) знаходяться якраз посередині між солідовою і перловою поверхнею.
Назви поверхонь – що вони означають?
Якщо вам доводилося останнім часом купувати шар, то ви бачили, що більшість виробників дають поверхням певні унікальні назви. Це може бути слово, словосполучення, серія букв та/або цифр. Самі по собі ці назви не мають значення для гравця, хіба що показують, які з шарів мають однакову формулу поверхні. Дуже мало виробників дають змістовні назви цим поверхням, щоб показати їхню силу.
Прикладом останнього є назви поверхонь нових шарів Рото Гріп: серед шарів бренду цифри в назві поверхонь показують загальну міцність (або агресивність), а літери – кількість масла, для якої призначений шар.
Довільний переклад статті з сайту BowlingThisMonth. Попередні частини: коротка історія шарів, структура шарів.
Далі буде: обробка поверхні
